СВОЯЧИТИСЯ
Значення своячитися це
СВОЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Ріднитися через одруження.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 101.
своячитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| speacilise | своячитися |
своячитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| svoiachytysia | svoiachytysia | svoyachytysya |
своячитися Рід - дієслово, недоконаний вид
своячитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | своячуся | своячимося |
| 2 особа | своячишся | своячитеся |
| 3 особа | своячиться | своячаться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | своячитимуся | своячитимемося |
| 2 особа | своячитимешся | своячитиметеся |
| 3 особа | своячитиметься | своячитимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | своячився | своячилися |
| Жіночий рід | своячилася | |
| Середній рід | своячилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | своячмося | |
| 2 особа | своячся | своячтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | своячачись | |
| Минулий час | своячившись |
своячитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |