САМОЛЮБ
Значення самолюб це
САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (Укр.. присл.., 1963, 131); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова,— а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (Фр., XVI, 1955, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 39.
самолюб Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| self | самолюб |
самолюб Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| samoliub | samoliub | samolyub |
самолюб Рід - іменник, чоловічий рід, істота
самолюб Словоформи слова
| Називний | самолюб | самолюби |
| Родовий | самолюба | самолюбів |
| Давальний | самолюбові, самолюбу | самолюбам |
| Знахідний | самолюба | самолюбів |
| Орудний | самолюбом | самолюбами |
| Місцевий | на/у самолюбі, самолюбові | на/у самолюбах |
| Кличний | самолюбе | самолюби |
самолюб Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
самолюб в англійській розкладці - cfvjk.,
Цитати української літератури з використанням слова самолюб
"— Я поганий самолюб! — сказав"Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна