РЯСТ
Значення ряст це
РЯСТ, у, ч.
1. (Corydalis Medic). Багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Ряст — одна з найперших весняних рослин, яка дуже поширена по листяних та мішаних лісах і заростях чагарників (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 151); Поля зеленіють У раннім теплі, І проліском, рястом Квітують ліси (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 48).
Бі́лий ряст, діал., поет. — підсніжник.
2. Зелень, трава; земля, вкрита зеленню, травою. Зелений ряст вкривав усе надбережжя, ліз на кручі, на прибережні скелі (Донч., Вибр., 1948, 124); Та озвався клич гудка над рястом І далекий, і такий близький. І схотілось до трави припасти, Цілувати, гладить колоски (Мас., Сорок.., 1957, 20).
◊ Недо́вго ряст топта́ти — хто-небудь швидко помре. [Економ:] Вже й недовго, мабуть, і ряст буду топтати (Вас., III, 1960, 450); Пусти́ти ряст топта́ти кого — подарувати життя кому-небудь, помилувати когось. І меч піднятий опустив [Еней]; .. І Турна ряст топтать пустив (Котл., І, 1952, 294); Топта́ти ряст — жити, ходити по землі. Весна за весною Летіли стрілою, Дівчинонька ряст топтала, Загулялась, не вгадала, Як стала марніть (Гл., Вибр., 1959, 199); — Ти будеш жить, ще будеш ти любити, топтати ряст і слухать солов’я (Гонч., Вибр., 1959, 382).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 926.
Ряст, ту, м. Раст. a) Primula veris. Маркев. 6. б) Corydalis solida Smith. ЗЮЗО. І. 120. в) Scilla bifolia L. ЗЮЗО. І. 135. г) — білий. Corydalis cava Schveig et Koerth. ЗЮЗО. I. 174. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. Топтати ряст — жить, не топтати рясту — умереть. Сим. 219. Мабуть уже йому рясту не топтати. Ном. № 8228. Не довго з того часу стара ряст топтала — через тиждень, чи що, й умерла. Грин. II. 144.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 94.
ряст —
1) багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці; у Т. Шевченка символізує нетривалість, недовговічність: «Загинеш, серденько, загинеш, мов ряст весною уночі». Встала й весна, чорну землю сонну розбудіиа, Уквітчала її рястом, барвінком укрила (Т. Шевченко); Поля зеленіють у раннім таті, І проліском, рястом Квітують ліси (П. Воронько);
2) бі́лий ряст — народна назва підсніжника через його особливість густо вкривати перші звільнені від снігу лісові галявини білим килимом;
3) перша весняна зелень, трава; земля, вкрита ранньою зеленню, травою; символ життя, відроджуваного весною; звідси фразеологізми на означення натурального переходу: топта́ти ряст — жити, ходити по землі, просити в Бога здоров’я; не топта́ти ря́сту — померти, а також обрядова формула «щоб на той год діждати рясту топтати!»; див. ще Гео́ргія Побідоно́сця день, заклина́ння, сон-трава́, Со́рок святи́х.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 518.
ряст Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Corydalis | хохлатка |
ряст Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
riast | riast | ryast |
ряст Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
ряст Словоформи слова
Називний | ряст | рясти |
Родовий | рясту | рястів |
Давальний | рястові, рясту | рястам |
Знахідний | ряст | рясти |
Орудний | рястом | рястами |
Місцевий | на/у рясті | на/у рястах |
Кличний | рясте | рясти |
ряст Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
4 | 1 | 3 |
ряст в англійській розкладці - hzcn
Цитати української літератури з використанням слова ряст
"Вистрілить оклик півня, мов ранішній ряст."Антонич Богдан-Ігор Васильович - Вітражі й пейзажі
"— Відтоптала свій ряст"Гуцало Євген Пилипович - Голодомор
"— Але постривай… недовго тобі лишилося ряст топтати, — шепотів Швайка, пильно вдивляючись у миготливу сріблясту імлу"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки
"Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш!"Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада
"За пролісками пустився різний ряст — білий і синій, а за рястом фіалки дали свій перший свіжий, легкий запах."Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь
"Як сходить ряст і набрякає брость."Зеров Микола Костянтинович - Близнята
"Їхнi ноги вже так давно не ступали по ласкавiй рiднiй землi, а спотикалися на чужому кремiннi, i нiхто з них не мiг з певнiстю сказати, що йому ще вдасться топтати ряст бiля Днiпра чи Волги."Загребельний Павло Архипович - Дума про невмирущого
"Чого світите на мене очима? Може, ви мене забити хочете? Бридка мені смерть, – ну, та все колись вмирати треба; я ж до того хворію усе на боки, кажуть, що недовго ряст топтатиму й так: коли допадає вам, загубіть мою душу"Вовчок Марко - Павло Чорнокрил
"Їхнi ноги вже так давно не ступали по ласкавiй рiднiй землi, а спотикалися на чужому кремiннi, i нiхто з них не мiг з певнiстю сказати, що йому ще вдасться топтати ряст бiля Днiпра чи Волги"Загребельный Павел - Дума про невмирущого
"Остапко й весела дочка Юрiя Стеткевича Христина кинулись бiгати по травi та рвати ряст i заговорили голосно"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гетьман Iван Виговський