РОЗПИТУВАЧ
Значення розпитувач це
РОЗПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто розпитує кого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 764.
розпитувач Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| resetovat | розпитувач |
розпитувач Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozpytuvach | rozpytuvach | rozpytuvach |
розпитувач Рід - іменник, чоловічий рід, істота
розпитувач Словоформи слова
| Називний | розпитувач | розпитувачі |
| Родовий | розпитувача | розпитувачів |
| Давальний | розпитувачеві, розпитувачу | розпитувачам |
| Знахідний | розпитувача | розпитувачів |
| Орудний | розпитувачем | розпитувачами |
| Місцевий | на/у розпитувачі, розпитувачу, розпитувачеві | на/у розпитувачах |
| Кличний | розпитувачу | розпитувачі |
розпитувач Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
розпитувач в англійській розкладці - hjpgbnedfx
Цитати української літератури з використанням слова розпитувач
"На цьому хотів і урвати розмову, але розпитувач, хоч із виду був лагідний, вдачі виявився непоступливої, вертати назад не поспішав"Гончар Олесь Терентійович - Собор