РОЗНОСИТИ

Значення розносити це

РОЗНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., РОЗНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. розні́с, несла́, ло́; док., перех.

1. Носячи, доставляти що-небудь багатьом у різні місця. Молоді хлопці й дівчата бігають в проходах межи лавками, розносячи воду, напої (Л. Укр., II, 1951, 510); Федір Кузьмич був не простим листоношею. Тридцять років розносив пошту його покійний батько Кузьма (Довж., І, 1958, 418); Він закінчував друком невеличкий тираж газети і старанно спаковував його в «порції», щоб ще зрання рознести по кутках (Епік, Тв., 1958, 163); // перен. Переходячи, пересуваючись з місця на місце, переносити і розповсюджувати (хвороби і т. ін.). Стародавні індуси під час розгулу чуми випускали гадюк для боротьби з щурами, розуміючи, що саме вони розносять хворобу (Наука.., 9, 1973, 29); // розм. Поширювати, доводити до відома багатьох (чутки, поголоски, новини і т. ін.). «А́ч, гладуха,— трясе салом, розносить поговір!» — проводила вона ковалиху неприязною думкою (Коцюб., II, 1955, 15); [Недоросток:] Інша жінка, що було чи не було, перемовчала б, а ти сама рознесеш, щоб усе село знало? (Вас., III, 1960, 90); Мало недругів у Радивона? Лиховісні язики рознесуть, розплещуть на весь світ (Горд., Дівчина.., 1954, 131); // перен., розм. Передавати, доводити до відома (про засоби технічного зв’язку). Радіорупор розносив останні вісті з центральної радіостанції (Десняк, Десну.., 1949, 293); Навперейми нам бігли проводи і в дзвінкому гудінні розносили по країні якісь важливі і значні вісті (Вол., Сади.., 1950, 12).

2. Розподіляючи, записувати в різних місцях. Розносити відомості по графах.

3. розм. Розкрадати, розтягувати частинами (майно, добро). Комусь-то ще потрібні її достатки? Добре, добре, хай п’ють, хай їдять, хай беруть, тягнуть, розносять… (Л. Янов., І, 1959, 397); Братова на мене й накинулась: — Се, — каже,— як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто! (Вовчок, І, 1955, 5).

4. перев. у сполуч. із сл. вітер. Подувом розкидати, роздувати в різні боки або по поверхні чого-побудь. Тільки клочки сіна розносив вітер по порожньому майдану (Ільч., Серце жде, 1939, 149); Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло (Шевч., II, 1963, 87); // Поширювати в навколишньому просторі (звуки, запахи). Стукаю каблуками і прислухаюсь, як порожні кімнати розносять кроки по всьому домі (Коцюб., II, 1955, 262); Стояла автомашина з причепом, з якої носили хліб у магазин, і ранковий вітрик розносив його приємний запах (Томч., Готель.., 1960, 5).

5. перев. у сполуч. із сл. вітер. Розганяти, розсіювати в навколишньому просторі, в повітрі. Дощу нема і, певне, не буде, бо все вітер хмари розносить (Л. Укр., V, 1956, 54); Високі розриви встають на землі, і дим їх розносить вітерець (Собко, Вогонь.., 1947, 139).

6. перен., розм. Руйнувати що-небудь, роблячи непридатним для використання. Вода по весні, рвучи греблі та розносячи загати, гуде та клекоче (Мирний, III, 1954, 262); Вода за коротку ніч рознесла греблю та гідростанцію (Коцюба, Нові береги, 1959, 370); // Розривати, розбивати на частини, шматки кого-, що-небудь. У машину, в якій їхав Голубцов, потрапила бомба і рознесла його на шматки (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 78); // Знищувати в боротьбі. Шевченко дедалі глибше переконувався, що революційна енергія народних мас розтрощить трони,.. рознесе своїх споконвічних класових ворогів (Ком. Укр., 1, 1964, 75).

◊ У (в) пух і прах розно́сити (рознести́) див. прах.

7. перен., розм. Дуже лаяти, піддавати гострій критиці; засуджувати. [Надія:] Гордій Опанасович стільки разів.. розносив будівельників, але коли з центра не дають матеріалів,— що можна зробити?! (Корн., II, 1955, 287); Чути, як у коридорі.. Дашевський «розносить» когось із працівників. Він гарячий і зовсім не переносить тих, хто працює з холодком (Наука.., 8, 1966, 9); [Лідія Семенівна:] Та що ви хочете, щоб нас іще раз у газеті рознесли? (Мороз, П’єси, 1959, 75).

8. перев. док., безос., розм. Дуже збільшитися в об’ємі від опухання; опухнути. Моїй сестрі рознесло коліно, вона стогнала й ойкала (Сенч., На Бат. горі, 1960, 174); // Стати дуже гладким; надмірно розтовстіти. — Ти ось і зараз, мов дівчина, а мене, бачиш, як на дармових харчах рознесло! (Гончар, II, 1959, 258).

РОЗНОСИ́ТИ див. розно́шувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 751 - 752.

Розносити, шу, сиш, сов. в. рознести, су, сеш, гл.

1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав. Щог. В. 51.

2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. К. Іов. 4 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. Грин. ІІІ. 676. І рознесе тую славу по всій Україні. Шевч. 450.

3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть. Ном. № 10821.

4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Грин. II. 118. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому. Чуб. V. 200.

5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Чуб. III. 431. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Чуб. III. 455. Нехай його тії просять, що греблі розносять. Чуб. V. 210.

Розносити, шу́, сиш, гл.

1) = Рознести 3. Затим ходим у портухи, що розносили вовну мухи. Ном. № 13850.

2) безл. Розносило кого́. Началъ часто появляться кто, но кстати явился кто. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579. Тілько що хотіла випитувати, аж тут Олену розносило з своїм боярином: давай ізнов жаловаться. Кв. І. 18.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 53.

розносити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
postразносить

розносити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
roznosytyroznosytyroznosyty

розносити Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, недоконаний вид

розносити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особарозношурозносимо
2 особарозносишрозносите
3 особарозноситьрозносять
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідрозносиврозносили
Жіночий рідрозносила
Середній рідрозносило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа розносімо
2 особарозносирозносіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часрозносивши

розносити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

розносити в англійській розкладці - hjpyjcbnb

Цитати української літератури з використанням слова розносити

"Йдуть розносити честь під портали"Багряний Іван Павлович - AVE MARIA

"Цілу ніч, уникаючи патрулів, буде розносити до знайомих"Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху

"Потім пиляти їх, потім колоти, потім розносити їло хатах графського буднику"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина

"Артемій: щоб наловить усяких звісток та новинок і потім розносити їх по околиці"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Поміж ворогами

"— Умру колись від них! Так мене й розірве, рознесе на шматки! — гукав він, хапаючися руками за груди, мов показував, як його буде розносити."Мирний Панас - Повія

"Почали розносити гостям чай, потім яблука, груші, конфети, горіхи"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки

"— Так, так, — підміцнив сивобородий дідусь, — учора ми добули язика; се його непохибне жадання: сісти знову в цьому гнізді і розносити по околицях на хрещений люд жах."Старицький Михайло Петрович - Облога Буші

"Прадiдусь пiшов до рибальської комори докiнчувати корковi поплавцi для Крiшона Кульги, а менi довелось за наказом горiшньої бабусi розносити папери крамарям, для яких наш катер привiз товари"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак

"Не всі діставалися досередини, багато хто дивився на церкву зокола, та й того було досить, щоб розносити вість по всіх землях про київське диво."Загребельний Павло Архипович - Диво

""Нравов Растеряевой улицы" Успенський описує одного сироту, Аліфана, котрого держить в себе міщанин Котельніков і посилає його розносити крам по улицях"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини