РОГІЗ

РОГІ́З, го́зу, ч. Багаторічна трав’яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, паперу і т. ін., а кореневище — як цінний корм для деяких тварин. Заходимо в хату.. Простора кімната, долівка густо всипана зеленим рогозом — давній український звичай чепурити хату (Чаб., Шляхами.., 1961, 14); День не їли. Рогіз лиш жували. Йшли осоками — шлях той важкий (Мас., Сорок.., 1957, 382); Зрештою, нова хата з саману під очеретом та рогозом, з веселими вікнами… може звеселити серце господині (Рудь, Гомін.., 1959, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 591.

Рогіз, го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. І. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. І. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 27.