ПІСПА

ПІ́СПА, и, ж.

1. Борошняний відвар для квашення яблук. Діжечки з квашеною капустою,.. з яблуками в піспі трималися осторонь (Донч., II, 1956, 436).

2. Борошняний відвар з крейдою для білення стін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 545.

Піспа, пи, ж.

1) Мучной отваръ съ мѣломъ для побѣлки стѣнъ. Богодух. у.

2) Мучной отваръ для квашенья яблокъ. Сим. 191. Добрі у вас яблука, мабуть у піспі мочені? Богодух. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 188.