ПУБЛІЧНИЙ

ПУБЛІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний. День публічної кари опришків у Станіславі був наче святом для шляхти. Поз’їздилося їх з усієї околиці (Хотк., Довбуш, 1965, 330); — Мене було призначено офіціальним опонентом дисертанта. Як опонент я не заперечував проти того, щоб дисертацію було винесено на публічний захист (Загреб., Спека, 1961, 47); 9-го січня 1848 року в Брюсселі Карл Маркс говорив на публічних зборах «промову про свободу торгівлі» (Ленін, 2, 1969, 243); Свої погляди на мистецтво Карпенко-Карий пропагував не тільки в статтях, рецензіях, публічних виступах,.. але й у деяких драматичних творах (Життя К.-Карого, 1957, 250).

Публі́чний торг (про́даж) — продаж майна з аукціону. Через скільки годів обидва материні доми ляснули: приказ їх продав з публічного торгу (Збірник про Кроп., 1955, 49).

2. Признач. для широкого відвідування, користування; громадський. Я запитував у декого з членів комітету, що відає нашою публічною книгарнею, чи не взявся б склад при книгарні розповсюджувати Ваше [оповідання] «Дорогою ціною»?.. (Мирний, V, 1955, 409); Вчора покликали мене до публічного шпиталю.. На білому ліжку найшов я свого найближчого приятеля в безвихідній недузі (Ірчан, II, 1958, 139).

Публі́чна бібліоте́ка — загальнодоступна бібліотека, призначена для обслуговування широких кіл читачів. У 1830 році в Одесі була відкрита Міська публічна бібліотека з великим книжковим фондом (Визначні місця Укр., 1958, 430); Публі́чне мі́сце — місце, де збирається багато публіки (про театр, стадіон і т. ін.).

◊ Публі́чний дім див. дім.

3. рідко. Стос. до публіки (у 2 знач.). [Сержант:] Я попереджаю. Це заколочує публічний спокій. [Джон:] «Публічний спокій». Чи й учора ваші солдати били нас ради публічного спокою? (Ірчан, І, 1958, 269); Мистецька думка — публічна думка, а художник — трибун (Рад. літ-во, 8, 1965, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 383.