ПРІЗВИЩЕ
Значення прізвище це
ПРІ́ЗВИЩЕ, а, с.
1. Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. «А як тебе зовуть? Я не знаю». «Яремою». «А прізвище?» «Прізвища немає!» (Шевч., І, 1963, 111); З ними прийшов і писар, по прізвищу Попович, дуже розумний і письменний (Стор., І, 1957, 251); За шоферами поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Янов., І, 1954, 63); Прізвища в них здебільшого лісові: Завовченко, Кізка, Ясен, Горленко, Кречет, Берестенко, Дубок (Крот., Сини.., 1948, 13); Повертаю за ріг і прямую дворищем.. Раптом чую, як хтось гукає мене на прізвище (Кол., На фронті.., 1959, 26).
Під прі́звищем кого, чиїм; Під чужи́м прі́звищем — під найменуванням, прийнятим замість родового найменування. Головний отаман.. пояснив, що він їде до Угорщини під прізвищем Степана Могили (Стельмах, II, 1962, 358); Відбувши строк, Тадик виходить із тюрми двадцятичотирьохрічним вовком, перестає красти і під чужим прізвищем із наганом у кишені простує до рідних берегів (Тют., Вир, 1964, 418).
2. Те саме, що прі́звисько 1. Мачуха ніколи не згадувала її ймення, а вживала яке-небудь прізвище. Прізвищ же тих мала дівчина без ліку, без кінця (Л. Янов., І, 1959, 322); Прізвище «Фабрична» так вкоренилося, що справжнє прізвище навіть забулося (Еллан, ІІ, 1958, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 108.
прі́звище — найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість; в Україні прізвища з’явилися пізно — у XVII – XVIII ст.; на селі побутували зазвичай прізвиська, або так звані ву́личні імена́; на їх основі й поставали майбутні офіційні прізвища; у Запорожжі задля козацьких реєстрів часто вигадували нові наймення для того чи того козака, з приводу чого І. Франко писав: «Запорозька Січ була кузнею таких свіжих прізвищ; значна частина людей, що знаходила тут захист, мала причини заховати від світу свої давні, родові прізвища і надати собі нове»; перші спроби письмового закріплення прізвищ бачимо тільки в першій половині XVI ст., а посилюються вони за Петра Могили, що впровадив метрики.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 484-485.
прізвище Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
surname | фамилия |
прізвище Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
prizvyshche | prizvysche | prizvyshche |
прізвище Рід - іменник, середній рід, неістота
прізвище Словоформи слова
Називний | прізвище | прізвища |
Родовий | прізвища | прізвищ |
Давальний | прізвищу | прізвищам |
Знахідний | прізвище | прізвища |
Орудний | прізвищем | прізвищами |
Місцевий | на/у прізвищі | на/у прізвищах |
Кличний | прізвище | прізвища |
прізвище Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |
прізвище в англійській розкладці - ghspdbot
Цитати української літератури з використанням слова прізвище
"Розгорнув і з подивом прочитав на титульній сторінці своє прізвище, під ним заголовок монографії: «Біосфера як визначальний фактор еволюції ноєсної матерії"Бережний Василь Павлович - Детектор часу
"Прізвище секретар не згадав, а бігти треба було негайно і треба було поспішати на поїзд."Хвильовий Микола - Оповідання про Степана Трохимовича
"— Я дуже радий нашому знайомству, — стримано кивнув він головою, — моє прізвище Лабан, Фаусто Лабан, археолог"Бережний Василь Павлович - Археоскрипт
"— У нас прізвище одкидається"Хвильовий Микола - Чумаківська комуна
"Але в душі зберігала за собою свободу: жодне бо інше ім’я так разюче не пасувало до цього шубравця, як його власне прізвище"Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів
"Вона одіпхала од нього родину, у ній розплились колишні звички й потреби молодого життя, розвіялось навіть прізвище власне"Коцюбинський Михайло Михайлович - В дорозі
"Центральну Раду розігнали "союзники" німці, й запанував гетьман Скоропадський, котрий, наче виправдовуючи своє прізвище, скоро впав, замінений Директорією, а цю прогнали більшовики аж за кордон"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Чистка
"А потім, — невже ви й досі не догадались, шановний пане… будь ласка, ваше прізвище."Хвильовий Микола - Зав’язка
"Напевно, Кий можливіше не як ім’я, а як прізвище чи прізвисько, адже їх у давнину давали й за фах людини"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"— І яке ж у нього прізвище? — спитала мама."Павленко Марина Степанівна - Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських