ПРОЧИНАТИ
Значення прочинати це
ПРОЧИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЧНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм., рідко. Те саме, що прокида́тися. Івась Удовиченко од сна прочинає, По світлиці поглядає (Укр.. думи.., 1955, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 345.
Прочинати, на́ю, єш, сов. в. прочну́ти, ну́, не́ш, гл. = Прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 490.
прочинати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| procenti | прочинати |
прочинати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| prochynaty | prochynaty | prochynaty |
прочинати Рід - дієслово, недоконаний вид
прочинати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | прочинаю | прочинаємо |
| 2 особа | прочинаєш | прочинаєте |
| 3 особа | прочинає | прочинають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | прочинатиму | прочинатимемо |
| 2 особа | прочинатимеш | прочинатимете |
| 3 особа | прочинатиме | прочинатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | прочинав | прочинали |
| Жіночий рід | прочинала | |
| Середній рід | прочинало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | прочинаймо | |
| 2 особа | прочинай | прочинайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | прочинаючи | |
| Минулий час | прочинавши |
прочинати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |