ПРОЦЕНТ

ПРОЦЕ́НТ, а, ч.

1. Сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю (позначається знаком %); // Кількість кого-, чого-небудь, що вимірюється у сотих частках чогось, прийнятого за одиницю. Вступні внески беруться при вступі в кандидати в члени партії у розмірі двох процентів місячного заробітку (Статут КПРС, 1971, 30); [Баклажаненко:] Про себе можу сказати, що я догнав Полю Орленко по всіх показниках і виконую план на 247 процентів (Мик., І, 1957, 484); Вода у Нашому була погана. У північній частині міста вона мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Вільде, Сестри.., 1958, 516); — Багато обморожених? — Процент невеликий, одначе є… (Гончар, II, 1959, 424).

◊ На [всі] сто проце́нтів — цілком, повністю.

2. перев. мн. Доход, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної у банк або ощадну касу. — Ця баба мала п’ять ощадних книжок і якраз, коли я прийшов.. відвідати її, одержала проценти (Гашек, Пригоди. Швейка.. перекл. Масляка, 1958, 322); // Плата, яку кредитор одержує від позичальника за користування наданими йому коштами. [Xрапко:] Коли хоч, дам ті гроші. Звісно, вже процент мені заплатите (Мирний, V, 1955, 169); — Ти мій процент знаєш? — Ні, ще не доводилось позичати у вас (Стельмах, І, 1962, 311).

Позича́ти (пози́чити) під (за, на) проце́нти (проце́нт) — брати або давати гроші в борг, домовляючись про певну суму як плату за користування наданими коштами. Вона позичила десять тисяч одному.. панові за чималі проценти (Н.-Лев., VI, 1966,11).

3. Винагорода, що нараховується залежно від обороту, доходу. Працювати на процентах.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 343.

Процент, ту, м. Процентъ. Гн. І. 109. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 489.