ПРОХОДЖУВАТИСЯ

ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПРОХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся і розм. ПРОХОДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЙТИ́СЯ, пройду́ся, про́йдешся і розм. ПРОХОДИ́ТИСЯ, ходжу́ся, хо́дишся, док.

1. Ходити туди й назад. Вона була тиха, поважно проходжувалася то вперед, то назад, мов справді велика пані (Мирний, III, 1954, 277); Василь проходжувався по тротуару то сюди, то туди, час від часу поглядаючи на вікна невеличкого особнячка, що розмістився в глибині двору (Томч., Готель.., 1900, 313); — Піду я, Ганю, — Михей взуває чоботи і проходжається по хаті, — зносу їм нема, солдатські… (Зар., На.. світі, 1967, 363); Макар Іванович пройшовся по хаті, затираючи руки (Коцюб., І, 1955, 167); Поклав [Петро] ручку, випроставсь. Потім звівся, пройшовсь по палаті (Головко, І, 1957, 490); Суха та замліла після недуги, вона аж світилася і, обпершись на руку покойової Хвеньки, пішла проходитись по господі (Мирний, IV, 1955, 234); // Прогулюватися де-небудь. Проходжувався [Дорко] з годину, розмовляв із кількома селянами та любувався весняною красою і погодою (Мак., Вибр., 1954, 20); — Як Славко ожениться, підуть [з Бронею) до міста та й будуть проводжатись (Март., Тв., 1954, 452); — Пройдімось трохи, і я скажу вам, чого я йшов до вас (Гр., II, 1963, 35); Чи не краще, замість вдихати на танцях пилюку і обливатись потом, пройтися з кимсь, хто мав би охоту, по свіжому повітрі..? (Вільде, Сестри.., 1958, 394); — Чи не підете проходитись трохи по садку? — спитала Навроцька. — Вечір такий чудовий, а мої панни засиділись (Н.-Лев., V, 1966, 207); * Образно. Вітрець теплий проходжувався по стернях (Фр., IV, 1950, 63); // перев. док. Піти кудись, побувати де-небудь із певною метою. Чумаченкові замполіт наказав.. самому пройтись по стрілецьких ротах, уважно обстежити здоров’я своїх юних лейтенантиків (Гончар. III, 1959, 197); // перев. док., у сполуч. із сл. око, погляд і т. ін., перен. Обдивитися, оглянути кого-, що-небудь або проглянути щось. Він пройшовся по балкону очима, і на його блідому лиці з’явилася усмішка (Чорн., Визвол. земля, 1950, 225); Костюченко.. повернув обличчя, текучим поглядом пройшовся по лівому флангу, де стояла його команда (Тют., Вир, 1964, 360); Можна стверджувати, що Я. Купала уважним оком пройшовся по рядках перекладу.., виправляючи і поліпшуючи окремі місця (Рад. літ-во, 5, 1958, 62); // тільки док. Прокотитися по кому-, чому-небудь. Льодова вода голками пройшлась по Соломіїному тілу (Коцюб., І, 1955, 386); * Образно. Судорога.. пройшлася по устах цариці, спотворила її тонкогубе обличчя (Стельмах, І, 1962, 621); // тільки док., перен. Пронизати когось, щось. Спогад про мирне життя пройшовся по душі тихим болем (Тют., Вир, 1964, 320).

2. тільки док. По черзі доторкнутися до яких-небудь предметів легкими рухами. Саїд Алі задумливо пройшовся по клавішах.., неначе розминаючи пальці (Ле, Міжгір’я, 1953, 60); Бранець узяв карти, пройшовся по них пальцями (Загреб., Шепіт, 1966, 72).

3. перев. док., розм. Піддати що-небудь якійсь дії. Прибравши на столі, підмела [Ганна], переслала постіль, пройшлася мокрою ганчіркою на підлозі (Коз., Сальвія, 1959, 54); Теку з матеріалами, про які говорив Куцевич, того ж дня йому [Нерчину] передав Долгін.. — Пройдись олівцем по цій премудрості (Рибак, Час.., 1960, 656); Михайло узяв віжки, батогом пройшовся по кінських спинах, і сани вітром понеслись у село (Томч., Жменяки, 1964, 292); — Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! — заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (Стельмах, І, 1962, 466).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 338.

Проходжуватися, джуюся, єшся, гл. = Проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась. Рудч. Ск.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 488.