ПРОМИСЕЛ

ПРО́МИСЕЛ, слу, ч.

1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). — На промисел збираєшся, Кузьмичу? — спитав Шевченко. — Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Стерлядки та чечужки тут чудові трапляються (Тулуб, В степу.., 1964, 111); Це вже були добре знайомі Данькові місця, в дитинстві він не раз сягав сюди на лісові свої промисли по хміль та по кислиці (Гончар, II, 1959, 136); На азовському узбережжі і лиманах, які звільнилися від криги, почався промисел судака, тарані (Рад. Укр., 10.І 1971, 1); // Заняття яким-небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво. Космач віддавна був селом лісових робітників. Іншого промислу в цих бідних горах не було (Мас., Під небом.., 1961, 88); Художньо-різьбярський промисел у місті Косові і селі Річках дає значний, забарвлений радістю творчої праці заробіток багатьом сотням людей (Вол., Дні.., 1958, 7); Основним їх [жителів Сахаліна] промислом було полювання на соболів, видр, лисиць, рибальство (Видатні вітч. географи.., 1954, 88); // розм. Заняття чим-небудь недозволеним, ганебним (крадіжкою, шахрайством і т. ін.). Кілька сухорлявих, похмурих постатей тинялося на цьому майданчику, немов старці на своєму невеселому промислі (Збан., Єдина,1959, 117).

Відхо́жий про́мисел — сезонна робота в містах, сільськогосподарських районах, куди йдуть селяни, залишаючи на певний час своє господарство. Подорожчання продуктів обробної промисловості.. б’є тяжко середняка і селянина-бідняка, бо в умовах занепаду відхожих промислів і відсутності сторонніх заробітків селянин за всі товари мусить розплачуватися знеціненими продуктами сільського господарства (КП України в резол. і рішен.., 1958, 216); Вирушають [молоді люди].. на відхожий промисел до Харкова й до інших міст (Шиян, Баланда, 1957, 105).

2. Місце, родовище, де добувають що-небудь; добувне промислове підприємство. Вони [експлуататори] захоплюють у свої руки промисли, ставлять фабрики, як павук павутиння, скрізь розстелюють свої сіті (Коцюб., III, 1956, 37); Раптом загорілись нафтові склади, до того в різних кінцях промисла (Кол., Терен.., 1959, 65); Перші промисли по добуванню кухонної солі існували тут [у Криму] ще з давніх часів (Наука.., 11, 1956, 12); // Галузь промислового виробництва. Коли мануфактура оволодіває окремим ступенем виробництва.. товару, то різні ступені його виробництва стають самостійними промислами (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 355); На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Смолич, V, 1959, 8); Хоч алмазний промисел зовсім молода галузь нашого народного господарства, вже знайдено чимало дуже коштовних каменів (Хлібороб Укр., 1, 1968, 47).

3. заст. Бойові дії проти ворога; служба в армії. Посли били чолом государеві, аби він і далі наказував війську своєму шляхту польську воювати і промисел чинити на півдні (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 490); В родовому архіві Стадницьких документально значилось, що Володимир Стадник військовим промислом доскочив дворянського герба і достоїнства (Стельмах, І, 1962, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 229.

Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 472.

про́мисел —

1) заняття яким-небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісни­че виробництво. Народний, худож­ньо-різьбярський, гончарний промисел;

2) про́мисел (про́мисл) Бо́жий — найвища мудрість, з якою Бог скеровує всі речі до визначеної ним мети; ґрунтується на вірі в те, що цілі й результати дій земних у руках Божих.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 486.