ПРОМИВАТИ

ПРОМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех.

1. також без додатка. Очищати від бруду за допомогою води або іншої рідини. Яринка промивала колби і скляні трубочки (Собко, Зор. крила, 1950, 246); Молодий шпинат обчищають, промивають, струшують від води, дрібно нарізують і заливають соусом з олії (Укр. страви, 1957, 47); Майже всі знімки вийшли добре. Варвара вже зафіксувала їх, тепер залишалося тільки промити й висушити (Перв., Дикий мед, 1963, 309); // Змочувати, обмивати що-небудь якоюсь рідиною з метою очищення, дезинфекції і т. ін. Спраглий язик промивала Ганна Федорівна борною [кислотою], радіючи, що тяжка хвороба переборена і чоловік тепер житиме (Шиян, Баланда, 1957, 72); Щось ріже Чохову очі, він набирає повну пригорщу води і промиває їх (Тют., Вир, 1964, 321); Лікарка промила його рани (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 17); Картеч уже в грудях, а він [Суворов] промиє морською водою і знову в бій… (Гончар, Таврія, 1952, 201); // Вводити рідину в яку-небудь порожнину з метою очищення. — Зараз промиємо вам кишечник. Не допоможе — ранком зробимо так звану новокаїнову блокаду (Шовк., Людина.., 1962, 78); // тільки 3 ос. Вітром, дощем очищати від пилу, хмар і т. ін. (звичайно небо, повітря). Вітер віє з півночі, промиває високе небо, і над горами воно здається ще вищим (Собко, Кавказ, 1946, 151); Дуже часті липневі зливи. Вони промивають повітря, очищаючи його від пилу (Хлібороб Укр., 6, 1968, 38).

◊ Промива́ти (проми́ти) кістки́ (кісточки́) — те саме, що Кістки́ перемива́ти (переми́ти, перетира́ти, перете́рти) (див. кі́стка).

2. Відділяти від чого-небудь за допомогою води або іншої рідини потрібні частинки. За день драга промиває до 10 тисяч кубометрів породи, замінюючи працю близько двох тисяч землекопів (Веч. Київ, 15.VII 1957, 4).

3. тільки. 3 ос. Робити в землі, грунті заглибину, яр і т. ін. (про воду); вимивати. Вона добре знає свою ниву, ось і рівчак той, що промила весняна вода (Коцюб., І, 1955, 17); Ріка Донець в середній своїй течії промила річище в найстаріших крейдяних відкладах (Бот. ж., X, 2, 1953, 47); // Руйнувати що-небудь водою. Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Янов., II, 1954, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 227.

Промивати, ва́ю, єш, сов. в. промити, мию, єш, гл. Промывать, промыть. Тече річка невеличка, промивав піски. О. 1862. І. 49. Возьми води керничної, промий чорні очі. Чуб. V. 996.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 472.