ПРОВІДНИЙ

ПРОВІДНИ́Й¹, а́, е́.

1. Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків (Фр., VI, 1951, 11); Провідною у сліпих буває то ліва, то права рука, що залежить від просторової структури подразника (Рад. психол. наука.., 1958, 19).

◊ Посіда́ти (посі́сти) провідне́ мі́сце (стано́вище) див. посіда́ти¹; Провідна́ зі́рка див. зі́рка; Провідна́ зоря́ — те само, що Провідна́ зі́рка (див. зі́рка). Надія, — їй же першу пісню я співала, — Мені провідною зорею стала (Л. Укр., І, 1951, 25); Нам Партії воля — зоря провідна, Що світлом живлющим народи єдна (Рильський, І, 1956, 223); Провідна́ ни́тка — те, чим керуються в чому-небудь, що допомагає знайти правильний шлях (за якихось обставин, у якійсь обстановці). Марксизм дав провідну нитку, яка дозволяє відкрити закономірність в цьому позірному лабіринті й хаосі, а саме: теорію класової боротьби (Ленін, 26, 1972, 51).

2. перен. Найважливіший, головний, основний. У мистецтві завжди провідна тема — це тема сьогоднішнього дня (Довж., III, 1960, 233); У всебічному співробітництві країн соціалізму провідну роль відіграє Радянський Союз, який має найбільший економічний потенціал (Ком. Укр., 9, 1965, 41); Картопля в Польщі є провідною продовольчою, кормовою і технічною культурою (Хлібороб Укр., 11, 1969, 40); // Вирішальний, визначальний. Любов до мужика, до невільного, а потім і до бідного, — це найголовніша провідна ідея Шевченка і як поета, і як чоловіка (Драг., II, 1970, 63); Основна провідна риса українського історичного епосу — це патріотизм, безмежна, дійова любов до батьківщини (Рильський, IX, 1962, 236); Це була партія [більшовиків], що виступала як провідна сила пролетаріату, здатна повалити ненависний капіталістичний лад (Цюпа, Україна.., 1960, 286); // Авторитетний, досвідчений (про фахівця в якій-небудь галузі). Загальновідомі високі оцінки творчості провідних радянських російських письменників у західноєвропейській та американській критиці (Рильський, IX, 1962, 17); Перед пропагандистами виступають партійні й радянські працівники,.. провідні вчені (Ком. Укр., 5, 1968, 50); // Якому належить, відводиться головна роль у чому-небудь. Наша республіка вийшла в число провідних нафтогазодобувних районів Радянського Союзу (Ком. Укр., 6, 1965, 72); «Вітчизна» — провідний журнал письменницької організації України (Літ. газ., 12.ІІ 1953, 2); Дедалі більшу роль у розвитку сільського господарства, говориться в Програмі партії, відіграють радгоспи — провідні соціалістичні господарства на селі (Хлібороб Укр., 2, 1969, 3).

∆ Провідни́й спеціалі́ст — керівна посада на підприємстві, в науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста і т. ін.).

3. спец. Який має властивість пропускати через себе мінеральні та органічні речовини, воду і т. ін. (про тканину рослин). Слід взяти до уваги ще й будову кореня [кукурудзи]. Площа його перерізу.. посередині містить видовжені провідні елементи (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 87); Провідними називаються такі тканини, по яких відбувається пересування в рослині води та мінеральних речовин з кореня до листя та органічних речовин з листка до всіх інших органів (Практ. з анат. рослин, 1955, 95).

ПРОВІДНИ́Й², а́, е́: Провідна́ неді́ля, церк. — перша неділя після великодня. Був сонячний ранок провідної неділі. По церквах дзвонили (Коцюб., II, 1955, 8); Провідни́й ти́ждень, церк. — перший тиждень після великодня. Всякі злі почування можна відкласти на провідний тиждень (Сам., II, 1958, 331).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 133 - 134.

Провідний, а, е.

1) Путеводный, руководящій.

2) — тиждень. Ѳомина неділя.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 459.