ПРИСТОСОВУВАТИСЯ

ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИСТОСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися у певних умовах (про людину). Тепер уже хтось добре знає всі можливі капризи тутешнього клімату і вмів так до них пристосовуватись, що й повітря заживав і не застуджується, а спочатку було не вмів, і через те раз таки розклеївся (Л. Укр., V, 1956, 387); Людина може існувати тільки тому, що вона пристосовується до природи і пристосовує її до своїх цілей (Наука.., 2, 1972, 48); Для космічних польотів добирають осіб, які найбільш стійкі з усіх показників і витривалі до довгочасних подразнень, відносно швидко до них пристосовуються (Рад. Укр., 23.Х 1962, 3); Калитка скуповує землю і в селян, що розорилися, і в поміщиків, які не змогли пристосуватися до нових умов, не витримали конкуренції і змушені продавати свої маєтки (Життя К.-Карого, 1957, 110); // Виробляючи в собі відповідні якості, властивості і т. ін., ставати здатним, звичним до чого-небудь (про живі організми). Відомо, що бур’яни пристосовуються до посівів тих культурних рослин, які мають однакові з ними біологічні властивості (Колг. Укр., 11, 1958, 23); Температурний фактор, безперечно, впливає на мікроорганізми атмосферного повітря. Проте в умовах високих шарів атмосфери мікроорганізми, очевидно, пристосовуються до різких змін температури, можуть довго перебувати при низьких температурах (Мікр. ж., XXII, 6, 1960, 78); // Звикати до нового, незнайомого місця, середовища, незвичних умов життя і т. ін. Вона відразу вжилася в гірську атмосферу і ввела в неї дітей. Та й о. Василь скоро пристосувався (Хотк., II, 1966, 12); Наші галицькі селяни пристосувалися до кепського харчу. Але се пристосування має також границю (Стеф., II, 1953, 63); Від усіх йому перепадало, бо ніяк він не міг пристосуватися до суворих звичаїв (Ів., Таємниця, 1959, 155); // розм. Зручно влаштовуватися, розташовуватися де-небудь. Червонощока перекупка квітів, яка так пристосувалась, що з своєї позиції на ринку одна з перших завжди помічає свіжі повідомлення на церковному мурі, залишає гурт і біжить до своїх кошиків з квітами (Вільде, Сестри.., 1958, 114); // Приводити свої дії, поведінку і т. ін. у відповідність із чим-небудь. Дід ніколи не калічив мови, розмовляючи з ним, не пристосовувався до дитячої говірки, а серйозно й статечно бесідував (Ю. Янов., II, 1954, 109); // Узгоджуватися одне з одним у якомусь відношенні, уподібнюватися одне до одного. Акомодація — фонетичне явище, при якому суміжні приголосні й голосні звуки пристосовуються один до одного, внаслідок чого властивості одного звука частково поширюються на інший (Сл. лінгв. терм., 1957, 9); // перен. Змінювати свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин. — Хіба можна так одверто і гостро! — ахкав пробощ Маєвський.. — Тут, пане, треба бути дипломатом, уміти пристосовуватися до всіх обставин, бо інакше не топтатимеш рясту (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23); Він пішов шляхом найменшого опору: підкорився своїм противникам і почав до них пристосовуватись (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 22); // перен. Змінюватися, набувати нових форм, ознак, якостей залежно від обставин, оточення і т. ін. Сучасний капіталізм, як сказано в Тезах ЦК КПРС «50 років Великої Жовтневої соціалістичної революції», — це, насамперед, державно-монополістичний капіталізм, що пристосовується до умов боротьби двох світових систем (Ком. Укр., 4, 1968, 14).

2. тільки недок. Пас. до пристосо́вувати. Для шкіл пристосовувалися звичайно похмурі монастирські будівлі і селянські хати (Шк. гігієна, 1954, 15); Будівлі завжди споруджувались з місцевих матеріалів і якнайкраще пристосовувались до клімату (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 42.

Пристосовуватися, вуюся, єшся, сов. в. пристосуватися, суюся, єшся, гл. Примѣняться, примѣниться. Треба вміти пристосуватись до дітей, щоб вони зрозуміли тебе. Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 442.