ПРИНОСИТИ

ПРИНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРИНЕСТИ́, су́, се́ш, док., перех.

1. Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись. До мене приносять лампу і прохають на чай (Коцюб., І, 1955, 261); Іноді і сам [Андріяка] падав замертво, оглушений шворнем, так що приносили його потім старій Андріячисі в рядні (Гончар, Таврія, 1952, 17); Орел йому [стрільцеві] й каже: — Принеси мене до своєї хати та годуй мене м’ясом доти, поки в мене крила повідростають (Укр.. казки, 1951, 213); Мати — як мати: їх [пташат] гріє й годує; Рада віддати їм все: То комара їм чи мушку готує, То черв’ячка принесе (Щог., Поезії, 1958, 299); * Образно. [Дівчинка:] На двобій ти з лютим Змієм Мусиш, лицарю, піти. Все ти матимеш, що схочеш, Зробить Князь для тебе все, А вона тобі в дарунок Власне серце принесе… (Олесь, Вибр., 1958, 468); // також без додатка. Своїми внесками збільшувати розміри майна, прибутків. Дочки не принесуть, а й що є, то рознесуть (Мирний, І, 1949, 207); Дружина в придане принесла йому не гроші, а десятини (Стельмах, II, 1962, 92); // Приходити з якимсь повідомленням. — Двійки став приносити [Павлуша] (Головко, II, 1957, 374); Бабі Зіньці страх як хотілось сказати Романові, що вона принесла добру звістку про Соломію, хотілось втішити засмученого хлопця (Н.-Лев., VI, 1966, 329); // Доставляти інформацію (про засоби зв’язку). Що не день, то все тривожніш ставало на слободі. Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни (Головко, II, 1957, 217); В’язання вже випорсало їм [бабам] з рук, але вони теж нетерпляче очікували, що ж сьогодні принесе радіо з фронту (Баш. На.. дорозі, 1967, 200).

Прино́сити (принести́) в дар див. дар.

Прино́сити (принести́) в же́ртву: а) (у сполуч. із сл. себе) гинути, страждати заради когось, чогось. Радянські воїни, не вагаючись, приносили себе в жертву заради перемоги над озвірілими расистами, заради торжества більшовицької правди (Панч, В дорозі, 1959, 243); б) (що) добровільно відмовлятися від чого-небудь, утрачати щось заради чогось іншого. Перед велінням бога безпорадний. Закоханий у панцир свій і спис, Енеїв син у жертву їм приніс Свою любов і серце Аріадни (Зеров, Вибр., 1966, 77); Прино́сити (принести́) же́ртву див. же́ртва; Соро́ка на хвості́ принесла́ див. соро́ка.

2. Силою свого руху доносити що-небудь (про вітер, течію). Ріки і струмки, які впадають в озеро, приносять з собою багато піску, глини, мулу (Фіз. геогр., 5, 1956, 53); Тільки ти примірився скривитися, ..а свіжий вітрець і хто його зна звідки принесе гайові пахощі — наче скаже: не кривись (Вовчок, VI, 1956, 277); Налетів дужий порив вітру, мало не зірвав з осокорів могутніх крон, приніс звідкілясь клубок густої пилюки (Збан., Курил. о-ви, 1963, 66); // Силою свого руху спричиняти певні фізичні явища (про вітер, течію). Погода тут файна. Хоч часами вітер приносить дощі (Коцюб., III, 1956, 406); Мабуть, цей холодний вітер незабаром принесе на поля сніг (Чаб., Балкан. весна, 1960, 51); Північно-Атлантична течія [Гольфстрім] називається теплою течією. Вона приносить до берегів Європи тепло (Фіз. гоогр., 5, 1956, 58); // безос., перен., фам. Приходити, приїжджати куди-небудь нежданим або небажаним. Мене по волі і неволі Носило всюди. Принесло На старість ледве і додому (Шевч., II, 1953, 205); В кутку, укрившись брезентовим плащем, спав Тетеря. «Принесло його на мою голову. Орися тепер побоїться вийти до озера», — роздумував Тимко (Тют., Вир, 1964, 18).

◊ Біда́ (скру́та і т. ін.) принесла́ — біда (скрута і т. ін.) є причиною приходу, приїзду кого-небудь кудись. — Що ж вас принесло: чи сідельце, чи весло? — Біда принесла, — коротко промовив нахмурений Левченко (Стельмах, Хліб… 1959, 459); Бог (госпо́дь) прині́с кого — прийшов, приїхав хто-небудь. — Чого тебе господь приніс, брате? — Задумав собі та й поїхав (Вовчок, І, 1955, 19); — А вставай, панотче, — бог гостя приніс! — крикнула вона (Н.-Лев., III, 1956, 21); Ді́дько (нечи́стий, чорт і т. ін.) прині́с; Лиха́ годи́на принесла́ кого — прийшов, приїхав хто-небудь (несхвальне). Хтось стукає в сінешні двері. Кого це дідько приніс?.. (Руд., Остання шабля, 1959, 43); «І приніс нечистий оцю циганку! Вона забере в мене всі корови, гуси й індики», — подумала Терлецька (Н.-Лев., III, 1956, 55); [Кирило (набік):] От лиха година принесла цього попенка! (Мирний, V, 1955, 144); Яки́м ві́тром принесло́? — уживається для вираження здивування з приводу несподіваного прибуття кого-небудь. Розчиняються двері будиночка. — Здрастуйте, товариші! — Здрастуй, товаришу! Доброго здоров’я! — Яким вітром принесло? (Довж., І, 1958, 136).

3. Приходячи, мати на собі, з собою що-небудь. В складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний Ісав (Коцюб., II, 1955, 228); Левко пройшовся по хаті, зупинився перед жердкою, з якої звисала голубенька спідничка, до неї причепилась надламана стеблина лугового дзвіночка. Видно, аж з лугу принесла його Христина (Мирний, І, 1954, 547); — Гляди з собою казармених не принеси. Жінка моя за блощиць і тебе, і мене з світу зжене (Тулуб, В степу.., 1964, 140); * Образно. В небі ластівка мріє далека, що на крилах весну принесла (Сос., II, 1958, 59); // Приходячи, приїжджаючи, бути під впливом вражень, мати якесь почуття, настрій і т. ін. Вечорами приходила з сусідньої дачі кучерява курсистка, заслана звідкись. Вона приносила на обличчі казковий, не з сього світу захват, а під пахвою книжку (Коцюб., II, 1955, 219); Які ж враження від своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (Мал., Думки.., 1959, 39); Краще вже в затінку постояти, краще знову принести додому нерозхлюпану тривогу і ні перед ким не розкриватися з нею (Стельмах, І, 1962, 260).

4. Своєю появою, присутністю змінювати стан чого-небудь, викликати певний настрій, почуття і т. ін. у когось. Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав своє коріння.. Свавільна дочка завжди приносила свари (Горд., II, 1959, 211); — Ох, голово ти моя мила! — каже Сомко. — Ти і в темницю приніс мені утіху! Тепер мені легше буде за правду страждати (П. Куліш, Вибр., 1969, 190); З одруженням нічого, власне, не змінилося в побуті Івана Івановича, тільки, звісно, дружина принесла в домівку жіночу охайність (Рильський, Веч. розмови, 1964, 25); // Спричиняти своїми діями кому-небудь щось (горе, щастя, радість і т. ін.). Що день божий Радості приносить Своїй матері щасливій Дочка уродлива (Шевч., II, 1953, 13); — Як собі не суди мене, а я не відступлюся від тебе. От і думай, що хочеш і як хочеш! Не заставляй мене і комусь і собі принести горе! — пригинаючись швидко вийшов [парубок] з хати (Стельмах, І, 1962, 551); // Своїми діями, діяльністю здобувати що-небудь для когось, чогось. — Я піду куди треба, я впаду навколішки, я виблагаю і принесу вам землю! (Коцюб., І, 1955, 114); Як переможець приніс він [еллін | знаття нам про те, що можливе, Що неможливе в природі, про розуму межі останні (Зеров, Вибр., 1966, 125); // Своєю діяльністю збагачувати зміст, склад чого-небудь. — Я марила, а життя пливло мимо мене, і я нічого йому не давала, нічого не приносила (Хотк., II, 1966, 174); В українську радянську поезію Бажан приніс глибоку, відточену культуру художньої думки (Вітч., 10, 1964, 149).

5. Створювати наслідок своєї дії, впливу (про що-небудь). Розпутне життя в молодості приносить хворобу на стариї [старі] кості (Номис, 1864, № 8786) Великі зміни приносить у колгоспне виробництво, у побут колгоспників використання електроенергі (Колг. Укр., 4, 1956, 2); Сон приніс капітану силу й бадьорість (Збан., Між.. людьми, 1955, 38); Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві середньої Росії. Чимало шкоди завдали вони й Мічурінському саду. Але якими б значними не були втрати, мороз приніс Мічуріну й свої відкриття (Довж., , І, 1958, 473); // Давати результати свого росту, розвитку. Як дерево, що не приносить плоду, А тільки кида на родючих тінь, Висмоктує з-під їх коріння воду, Ще й пнеться понад них у височінь — Так ти живеш (Павл., Бистрина, 1959, 229); Кожна галузь колгоспного виробництва важлива і повинна всебічно розвиватися й приносити прибуток (Рад. Укр., 21.II 1951, 2); // Давати якийсь результат (про чиюсь дію, діяльність). Спостереження вчених приносили все нові й нові докази правильності системи Коперніка (Наука.., 1, 1959, 47); Не спали голодні й холодні, котрим денний заробіток не приніс ні шматка хліба — загасити голодну згагу (Мирний, І, 1954, 330).

6. розм. Народжувати дитину. — Куди, молодице, зібралася? — гукає через пліт з сусідського подвір’я Василина Величко, дебела, важкотіла жінка, яка, проклинаючи свою долю, мало не щороку приносить Миронові дітей (Стельмах, І, 1962, 221); Вона мало не щороку приносила йому то сина, то дочку… (Чорн., Визвол. земля, 1950, 11); Капітан зманив у нас дівку, Оксану. Так вона утекла від нього і принесла сього хлопчика (Кв.-Осн. ІІ, 1956, 468).

7. З’являтися разом з настанням якогось часу. В життю, мов на шляху, лиць сотні стрічаєш, ..Зирнеш, заговориш і стиснеш за руку — Найближча хвилина приносить розлуку (Фр., X, 1954, 55); Кожний день приносив Софії нові несподіванки й тривоги (Шиян, Гроза.., 1956, 240); [Василь:] Тепер ним [лицарством] нічого не вдієш. Інші часи настали — інші заміри принесли (Мирний, V, 1955, 113); Ранок приніс тривожну несподіванку: вороги уже попереду (Коз., Гарячі руки, 1960, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 691.

Приносити, шу, сиш, сов. в. принести, несу, сеш, гл. Приносить; принесть. А я меду принесу на закуску. Рудч. Ск. І. 24. Принеси мій голосочок милої до хати. Мет. 11. Відкіля се тебе принесло? Откуда ты явился? І принесло його! И нужно было явиться! Дівчинонько, приніс тебе дідько. Мет. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 429.