ПРИМОГТИ
Значення примогти це
ПРИМОГТИ́, о́жу, о́жеш, док., діал. Змогти. Вже більш мати нічого не примогла сказати, голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її (Вовчок, І, 1955, 292); Вона була ладна бігти слідком, примогла б — летіла за молодим гусарином (Н.-Лев., III, 1956, 134); Всі за ним.. взялись Меча преславного уважно розглядати. Та мало з них котрий приміг його підняти, А розмахнутися могли ним тільки два (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 349).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 679.
Примогти, жу, жеш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Прими би, — очима ззів. Ном. № Приміг би, — крізь землю пішов. МВ. (О. 1862. III. 62). Як би приміг малювати, то намалював би. (КС. 1902. X. 142).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 427.
примогти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Primate | примогти |
примогти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| prymohty | prymohty | prymohty |
примогти Рід - дієслово, доконаний вид
примогти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | приможу | приможемо |
| 2 особа | приможеш | приможете |
| 3 особа | приможе | приможуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | примог | примогли |
| Жіночий рід | примогла | |
| Середній рід | примогло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | приможімо | |
| 2 особа | приможи | приможіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | примогши |
примогти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |