ПРИМЕНШУВАТИ

ПРИМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., перех.

1. Видавати меншою, ніж є насправді, кількість чого-небудь, занижувати які-небудь дані. — Ось тут [живе] дід Онисим, якому й досі вісімдесят шість років, — засміявся [Хведько], дивуючись, для чого дідові треба применшувати літа (Стельмах, Правда.., 1961, 24); Пп. фабриканти самі довели, що вони применшують число страйкарів (Ленін, 23, 1972, 191); // Створювати чим-небудь враження меншого, ніж є насправді (про розміри, об’єм чого-небудь).

2. Видавати що-небудь за менш значне, ніж воно є насправді. Не можна применшувати роль правдивого зображення в радянській літературі дум, мрій, поривань людей (Рад. літ-во, 3, 1962, 8); Письменник [Ю. Смолич] не применшує труднощів і небезпеки, що траплялись на шляху підпільників, малює численні епізоди жорстоких поразок і невдач (Іст. укр. літ., II, 1956, 468); Якщо шановний читач побачить, що я через людську слабкість применшив свої недоліки і пороки і виставив себе у світлі більш яскравому й ефектному, ніж дозволяє звичайна скромність, то це, мабуть, так і є (Довж., І, 1958, 27); Як не можна затулити долонею сонце, так неможливо применшити всесвітньо-історичний подвиг радянського народу і його армії (Рад. Укр., 23. 11 1968, 3); // Сприймати менш значним що-небудь, недооцінювати щось. — Ти проти силосу? — з підозрою глянув на промовця Сашко. — Навпаки, — заперечив Мамайчук, — я навіть у дитинстві не применшував значення для нас дрібно посіченої зеленої маси… (Гончар, Тронка, 1963, 114); Він навчав не применшувати, а використовувати цінні результати наукових досліджень в зарубіжних країнах (Мікр. ж., XXII, 2, 1960, 5).

3. Послаблювати силу вияву чого-небудь. Не применшуй люті-гніву, доки кат Заступає зорі-дива (Ус., Вибр., 1948, 249); Мати гадає, що ця новина прикро вразила його, і своєю скрадливою відповіддю хоче применшити її гостроту… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 99); // у сполуч. із сл. хода. Іти повільніше. «Видно, свекруха розходилася. Ніяково й заходити», — думає Христя, применшуючи ходи (Мирний, III, 1954, 115); Раптом з-за кущів просто під ноги їм вивалилася на доріжку людина.. Від несподіванки Леся не применшила ходи і наступила на нерухому постать (Хижняк, Невгамовна, 1961, 44).

4. Знижувати значення, роль чого-небудь якимись діями. Він [В. І. Ленін] рішуче боровся проти всяких спроб применшити або ослабити керівну роль партії в системі радянської держави (Біогр. Леніна, 1955, 281); — Вирішувати за вас — це значить відбирати ваші права, применшувати роль комітету комсомолу (Руд., Вітер.., 1958, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 667.

Применшувати, шую, єш, гл. = Применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 425.