ПРИКРАШАТИ

ПРИКРАША́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИКРА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРА́СИ́ТИ, а́шу́, а́сиш, док., перех.

1. Надавати привабливішого вигляду кому-, чому-небудь, оздоблюючи чимсь. З храму виходить хор дівчат таврідських.. Дівчата прикрашують п’єдестал статуї квітками та вінками і співають (Л. Укр., І, 1951, 158); Народні митці XVI-XVII ст. ст. переписували і прикрашали книжки, особливо в містах і містечках, віддалених від великих культурних центрів (Вітч., 5, 1969, 184); Приготував [Гордєєв] з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків. Усе це він гарно прикрасив шматочками буряка, моркви та кільцями цибулі, посипав зеленим кропцем (Тулуб, В степу.., 1964, 219); Ось і день весілля настав.. Запріг і я гнідих жеребців. Прикрасили дівчата їх паперовими стрічками (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 20); // кого. Одягати на кого-небудь щось небуденне, чіпляти оздоби, підмальовувати. Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватись та набілюватись (Н.-Лев., III, 1956, 211); // ірон. Одягати на кого-небудь щось негарне, спотворювати зовнішність чим-небудь. Вона дуже бідно вдягнена, обличчя замурзане, зуби ненатурально стирчать.. — Ого, Фрося, добре ти себе прикрасила! — Іду передавати дівчатам досвід. Сама вигадала (Ю. Янов., І, 1954, 165).

2. Додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою або наявністю. Під очима лягли синці, але вони ще більше прикрашали Мар’янку (Десняк, Вибр., 1947, 115); — Його [мармур] прикрасили зерна чорного лосняку і кристали піриту, флюориту і червоного залізняку (Стельмах, II, 1962, 56); // Бути окрасою чого-небудь. Це була справжня старовинна майоліка, гідна того, щоб прикрашати найкращі музеї світу (Донч., III, 1956, 42); В Черкасах споруджено величний пам’ятник вождю, який прикрасив центральну площу міста (Ком. Укр., 12, 1969, 54); // Красуватися на кому-, чому-небудь. Його груди прикрасив орден Леніна (Шиян, Партиз. край, 1946, 74); // ірон. Бути одягнутим, почепленим на кому-небудь (про щось некрасиве). — Оце так козак! — вигукнула вона, насмішкувато оглядаючи мотузяну збрую, що прикрашала коня (Тют., Вир, 1964, 36); // ірон. Мати на собі сліди від ударів, синяки; // Виділятися в своєму середовищі позитивними рисами, якостями. Своїм винятковим талантом він прикрашав колектив (Мист., 1, 1955, 8); // Збагачувати склад, зміст чого-небудь. Про це Павло Михайлович записав кілька цікавих легенд і, власне, вони й прикрашали той зошит, де була історія релігії в селі Ковалівці (Кучер, Трудна любов, 1960, 490); // Збагачувати певними виражальними засобами що-небудь (мову, музику і т. ін.). Шарківна лящить і духу не переведе: причитує, сльозою прикрашує (Вас., І, 1959, 281); І діалектні слівця можуть доречно забарвити, закрасити й прикрасити літературний текст… коли вжиті доречно (Рильський, Веч. розмови, 1962, 101).

Прикраша́ти (прикра́шувати, прикра́си́ти) зе́млю — насаджувати ліси, сади, вирощувати злаки, городину і т. ін. Створено [у Грузії] добровільне товариство друзів лісу, яке щороку висаджує мільйони дерев.. Чомусь згадалася.. ота прекрасна постанова грузинських комсомольців, яка мала досить промовисту назву «Любити свою землю — значить прикрашувати її» (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 186); Найбагатший наш скарб — люди. Їх невтомні руки прикрашають землю рясними врожаями, виробляють багато молока і м’яса (Веч. Київ, 11.IX 1969, 1).

3. Поліпшувати що-небудь, збагачуючи чимсь. Він, як міг, так прикрашав своє житло — придбав для Оксанки алюмінієву розкладушку, купив маленький стіл для книжок і зошитів (Хижняк, Килимок, 1961, 19); // Полегшувати життя, тяжкі часи, скрашувати вимушене перебування де-небудь. Вона [незнайомка].. вривалась у життя буденне, Коли підводились будови, І лірика лиш випадково Нам прикрашала час ударний, Передвоєнний, грозохмарний (Мур., Осінні сурми, 1964, 30); Книжки надовго прикрасили йому лазаретні дні (Тулуб, В степу.., 1964, 235).

4. Видавати дійсне за краще, ніж воно є насправді. — Знаю, пан полковник не звик прикрашати правди, — гірко всміхнувся Ярема (Кач., II, 1958, 408); Революцію Ю. Яновський показує, як свято народних мас. При цьому він нічого не прикрашує і не затушовує (Мист., 4, 1964, 34); Комуністична партія і далі викриватиме антинародну, реакційну суть капіталізму і всілякі спроби прикрасити капіталістичний лад (Програма КПРС, 1961, 107); Повернувшись на вогневу, Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду. Дещо він, звичайно, намагався прикрасити, але робив це так невміло, що правда, нарешті, випливла на поверхню (Гончар, III, 1959, 58); — Не вірю у вашу всемогутність! І не ховайтесь за вивіску райкому. Вона не прикрасить вашої внутрішньої порожнечі, а тільки покаже її народові (Руд., Остання шабля, 1959, 523).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 646.

Прикрашати, ша́ю, єш, сов. в. прикраси́ти, шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить, сдѣлать краше. Хвалилася княгиня, що дарів повна скриня; пійдіте, принесіте боярів прикрасіте. Рк. Макс. Там то красна, там то гожа, подивлюся, — коби рожа, а в личеньку така щира, що всі квіти прикрасила. Чуб. V. 107.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 421.