ПРИЗНАЧУВАТИ
Значення призначувати це
ПРИЗНА́ЧУВАТИ див. признача́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 621.
призначувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to appoint | назначать |
призначувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pryznachuvaty | pryznachuvaty | pryznachuvaty |
призначувати Рід - дієслово, недоконаний вид
призначувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | призначую | призначуємо |
| 2 особа | призначуєш | призначуєте |
| 3 особа | призначує | призначують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | призначуватиму | призначуватимемо |
| 2 особа | призначуватимеш | призначуватимете |
| 3 особа | призначуватиме | призначуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | призначував | призначували |
| Жіночий рід | призначувала | |
| Середній рід | призначувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | призначуймо | |
| 2 особа | призначуй | призначуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | призначуючи | |
| Минулий час | призначувавши |
призначувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |