ПРАЦІВНИК

ПРАЦІВНИ́К, а, ч.

1. Трудяща людина, трудівник. А се ж не гріх, — голодних об’їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів (Л. Укр., II, 1951, 230); Не голоси чаїні — Наш одностайний крик: Рівняйтеся, пустині! Поборе — працівник! (Рильський, І, 1960, 300); Партія вчить і вимагає поєднувати два стимули: моральний і матеріальний — високу свідомість працівника з кращою оплатою за кращий труд (Рад. Укр., 7.VI 1962, 2); // рідко. Те саме, що робітни́к. — А знаєте, до кого подібні ті скриньки? Подібні до тих жебраків, мужиків та працівників, одягнених у вбогі, латані одежі (Фр., IV, 1950, 139).

2. чого і без додатка. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом. При вантаженні буряків з допомогою тракторного буряконавантажувача СНТ-2, 1 потрібно 5 працівників (Колг. Укр., 9, 1959, 5); Ми з вами матимемо цінного працівника (Шовк., Інженери, 1948, 22); Працівники заповідника мали що показати нашій вибагливій екскурсії (Ле, Право.., 1957, 5); Напередодні вдосвіта старшини притягли до КП вродливого капітана, працівника дивізійної газети (Гончар, III, 1959, 401); // Людина, що працює в якійсь галузі народного господарства, науки, культури. Величезну кількість працівників преси можна було тут бачити тільки в перші дні процесу (Галан, Перед лицем.., 1949, 29); Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою (Вол., Сади.., 1950, 19); Партія, ставить великі і відповідальні завдання перед працівниками суспільних наук (Ком. Укр., 2, 1970, 7).

Керівни́й працівни́к — людина, що займає керівну посаду в партійному чи державному апараті. Керівним працівником ленінського типу може бути той, хто здатний впливати на маси силою ідейної переконаності, своїм глибоким знанням теорії і життя (Матер. XXIV з. КП України, 1971, 51); Науко́вий працівни́к — людина, що займається науковою роботою, провадить наукові дослідження. Ви прослухали коротку інформацію наукового працівника, дослідника проблем війни, гвардії старшого лейтенанта Брянського (Гончар, III, 1959, 25); Парті́йний працівни́к — людина, що працює в партійному апараті. Вестибюль лікарні.. Внизу чекають схвильовані партійні працівники на приїзд Кречета (Корн., І, 1955, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 520.

Працівник, ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. Працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 402.