ПОЯСОК

ПОЯСО́К, ска́, ч.

1. Те саме, що по́яс 1. Здійняв з себе ремінний поясок, прив’язав його корові до рога (Март., Тв., 1954, 249); На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (Гончар, IV, 1960, 52); Широкий лаковий поясок туго стягував тонку талію (Руд., Остання шабля, 1959, 30); // Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів. Берова куртка на грудях і на спині настовбурчилась, а поясок штанів з’їхав аж на самі сидні (Кол., На фронті.., 1959, 51).

Під поясо́к — який підперізується (про одяг). Двоє інших були зодягнуті по-робітничому, але святково: в одного під піджаком сорочка українська, вишита, в другого — руська, під поясок (Смолич, Мир.., 1958, 51).

◊ Затяга́ти (затя́гувати, затягти,́ затягну́ти) пояски́ див. затяга́ти¹; На пояски́ вхопи́тися — почати боротися, обхопивши один одного руками за талію. Бриль з Боженком вхопилися «на пояски» і почали валити один одного з ніг (Смолич, Мир.., 1958, 67).

2. Зменш. до по́яс 3. Андрій пішов з горбка вниз, де видно поясок дороги і далі село (Ю. Янов., IV, 1959, 10); Шлях майже непомітно перейшов у таку ж рівну широку вулицю. Замість тинів на ній правили густі, старанно підстрижені пояски жовтої акації (Минко, Ясні зорі, 1951, 14).

3. Смужка або виступ, що відіграє роль прикраси на чому-небудь. Одні руки скручували зубчасті качалки в шишки, другі ліпили голуби.., вирізували зубчиками пояски на вершок короваю (Н.-Лев., III, 1956, 73); Полумиски зверху обведені брунатними поясками (Стельмах, Хліб.., 1959, 86); У яскраві, звичайно сині тони фарбують.. окремі пояски та інші архітектурні деталі печей (Жилий буд. колгоспника, 1956, 121).

◊ По Мару́син поясо́к — по смужку, нанесену на поверхні чарки при її вінцях.

4. Серединна частина якоїсь деталі. Новатор запропонував подовжені робочі частини пуансонів і поясків матриць (Роб. газ., 4.I 1966, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 497.

Поясок, ска, м.

1) Ум. отъ пояс.

2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця. Браун. 15.

3) Карнизъ (на печкѣ). Лебед. у.

4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны. Вас. 199.

5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.

6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски. Вас. 184.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 398.