ПОШИКУВАТИ
Значення пошикувати це
ПОШИКУВА́ТИ1, у́ю, у́єш, док., розм. Шикувати (див. шикува́ти1) якийсь час.
Пошикува́ти знання́ми — похизуватися знаннями, з певним наміром виявляючи освіченість, ерудованість.
ПОШИКУВА́ТИ2 і ПОШИКОВА́ТИ, ку́ю, ку́єш, док., перех., рідко. Те саме, що ви́шикувати. Іще ж не пошиковала старшина полків, іще не крикнув він [Сашко] «рушай», а вже полк Ніженський з табору й рушив ( П. Куліш, Вибр., 1969, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 482.
Пошикувати, ку́ю, єш, гл. Построить въ ряды.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 395.
пошикувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| poshikovat | пошиковать |
пошикувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| poshykuvaty | poshykuvaty | poshykuvaty |
пошикувати Рід - дієслово, доконаний вид
пошикувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | пошикую | пошикуємо |
| 2 особа | пошикуєш | пошикуєте |
| 3 особа | пошикує | пошикують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | пошикував | пошикували |
| Жіночий рід | пошикувала | |
| Середній рід | пошикувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | пошикуймо | |
| 2 особа | пошикуй | пошикуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | пошикувавши |
пошикувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |