ПОХІД

ПОХІ́Д, хо́ду, ч.

1. Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов’язані з пересуванням армії або флоту). Сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. Двоє полягло під Смоленським [Смоленськом] (П. Куліш, Вибр., 1969, 53); Коли, мовляв, в війні не згину, Коли в поході смерть мене мине, Візьму тебе за вірную дружину (Фр., XIII, 1954, 292); Побував він і на Дунаї, був учасником Молдавського походу (Полт., Дитинство.., 1954, 5); На рейді сонячні лінкори Стоять готові у похід (Нагн., Вибр., 1957, 25); Великий визвольний похід по країнах Європи вимагав від Радянського Союзу величезних зусиль. У цьому поході брало участь 377 стрілецьких дивізій і 34 танкових і механізованих корпуси (Ком. Укр., 5, 1970, 58); * Образно. Я пам’ятаю: йшла весна Своїм походом смілим (Рильський, III, 1961, 21).

Іти́ (руша́ти, виступа́ти і т. ін.) в похі́д (похо́дом) — починати пересуватися, готуючись до воєнних дій (про армію, флот). [Байда:] Козаки! Рушайте в похід. Я не зайду в хату попрощатись з жінкою, з дітьми! Дайте коня! Час у похід! (Н.-Лев., II, 1956, 439); [Іван:] Чи на часах було стоїш, чи походом йдеш — все мугичеш собі яку-небудь пісню (Кроп., І, 1958, 112); Звечора, перед тим як виступати в похід, Килигей вишикував на майдані все повстанське військо (Гончар, II, 1959, 43); На похо́ді (похо́дом) — під час пересування війська. Венера молодиця сміла,.. Частенько на соломі спала, В шинелі сірій щеголяла [красувалась], Походом на візку тряслась (Котл., І, 1952, 243); Як і на поході, і тепер навколо натовпу стояли вершники (Головко, II, 1957, 340); Сурми́ти (гра́ти і т. ін.) похі́д (в похі́д) — подавати сурмою сигнал до виступу війська. [Хмельницький:] Сурмачам в похід сурмити.. Ми виступаємо зараз (Корн., І, 1955, 235); Хресто́вий похі́д див. хресто́вий.

2. перен. Організовані дії, виступи, спрямовані на боротьбу з ким-, чим-небудь, на досягнення чогось. Його [попа] вічні доноси на неї [вчительку], похід проти земської школи.. стали нестерпучими (Коцюб., І, 1955, 307); Ми йдемо походом гідним, — всім пригнобленим і бідним руку подаєм! (Тич., І, 1957, 167); Тисячі юнаків і дівчат беруть участь у поході за технічний прогрес (Ком. Укр., 9, 1961, 49); Похід робітників на село і організація комітетів бідноти зміцнили Ради на селі (Біогр. Леніна, 1955, 201).

3. Пересування, перехід організованої групи людей, рідше однієї людини з певною метою, завданням. Стільки землі не сходив ні Геракл у поході преславнім, Як переслідував лань мідноногу і ліс Еріманта Від кабана визволяв, і Лернейську поборював Гідру, Ні переможний Ліей (Зеров, Вибр., 1966, 253); Люблять з нею діти ходити в походи, а оскільки дивитись тут особливо нема чого, все степ та степ,.. то найчастіше Тоня йде з дітьми по дузі затоки (Гончар, Тронка, 1963, 221); В історії вивчення і освоєння величезних просторів Сибіру і Далекого Сходу нашої батьківщини XVII ст. ознаменувалося численними походами дослідників цих земель — відважних землепрохідців (Видатні вітч. географи.., 1954, 12); Туристський похід; Лижний похід.

4. Піше пересування, перехід. [Руфін:] Так, дійсно, ти вгадав, я справді хворий. Зо мною се буває… Десь в поході пропасницю дістав я… (Л. Укр., II, 1951, 391); У всіх закарбувалися в свідомості пожежі й вибухи.., масові розстріли, Бабин яр, похід радянських військовополонених — босих і закривавлених — на мученицьку смерть до Сирецького й інших таборів (Ю. Янов., II, 1954, 20); Як ніжно, дружньо ми за руки узялися, Як обрій, що уже од приморозку зблід, Далекий провіщав і радісний похід! (Рильський, І, 1960, 263); // тільки мн., розм. Пригоди, пов’язані з ходінням кудись; походеньки. Далі Максим уже орудував бесідою: ..розказував про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам… (Мирний, II, 1954, 115); Чула вона, що радгоспні зайдисвіти ходять на те списане судно рубати свинець для грузил та добувати всяку всячину, чула, що й Віталик її вже встиг там з трактористами побувати, хоч про свої походи матері ні слова (Гончар, Тронка, 1963, 85).

5. Група людей, що пересувається куди-небудь з якоюсь метою; процесія. Сідлались коні, і суточками, зеленим верхом, ішов пишний похід та закосичував плай, гейби червоним маком (Коцюб., II, 1955, 310); За яку годину рушив похід жінок під магістрат, а по боках жандарми (Стеф., І, 1949, 244); Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід (Тулуб, В степу.., 1964, 246).

Весі́льний похі́д — весільна процесія. Весільний похід рушив додому. Чемні дівчатка почали співати старовинних весільних пісень (Довж., І, 1958, 336); Жа́лібни́й (жало́бний) похі́д — траурна процесія. Услід жалібному походу Віста кидала овес (Скл., Святослав, 1959, 22); Жалобний похід поволі рухався вулицею (Епік, Тв., 1958, 304).

6. розм. Те саме, що хода́. Ой мій милий, милесенький, житній колосочку, Не познала по походу, як по голосочку (Чуб., V, 1874, 326); Дурня знать По походу (Шевч., II, 1963, 178); Коли б же чули ви, як Мелася вимальовує вас і вашу одежину, і похід, і погляд! (Вовчок, І, 1955, 339).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 449.

Похід, хо́ду, м.

1) По́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Новомоск. у. Видно пана по походу. Лебед. у. Похід жвавий і моторний. Грин. III. 610. У кожного звіря в плавні є свій похід. О. 1862. II. 63.

2) Похід. Походъ. См. Поход. Ум. Походець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець. АД. І. 303.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 386.