ПОТОП

Значення потоп це

ПОТО́П, у, ч. За біблійною легендою — повінь, яку через гріхи людей наслав бог, щоб затопити землю. Пальцем потопу не заставити! (Укр.. присл.., 1955, 287); Молять бога, щоб він оборонив люд од огня, меча, потопу, гладу [голоду], трусу і хороби (Стор., І, 1957, 162); Тікають фашисти у нори, як звірі при другім потопі (Мал., Чотири літа, 1946, 13); Серед численних релігійних вигадок особливою популярністю у віруючих користувався біблійний міф про всесвітній потоп (Наука.., 7, 1958, 48); // Велика повінь, великий розлив води. Про те вона побивається, Щоб не зніс потоп їх хатиноньки (Стар., Вибр., 1959, 61); Веселих пташок у гаях пересвист, І села, й ліси — все в веснянім потопі! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 220); * Образно. Ранком ішов сніг. Рівний, густий і теплий.. Ряди домів, ряди дерев, як білі тіні, йшли кудись в далеч і розпливались в тумані. Білий потоп (Коцюб., II, 1955, 185); *У порівн. Надворі, неначе потоп, дощ невпинний. Вітер віє крізь стелю і ллється вода (Л. Укр., IV, 1954, 265); З-над океану мовчазним потопом Нахлине тьма (Бажан, Вибр., 1940, 174).

◊ Від пото́пу — з давніх-давен. У джунглях Бразілії Плодилися [гадюки] від потопу (Мур., Осінні сурми, 1964, 74); До пото́пу — дуже довго. — Уже люди й додому поїхали, а тут, мабуть, до ..потопу сидітимем (Тют., Вир, 1964, 148); Пі́сля нас (пі́сля ме́не, а там і т. ін.) хоч пото́п — байдуже, що буде потім, аби зараз було добре, вигідно і т. ін. Природна майстерня була за часів царизму справжнім роздоллям для носіїв вузьколобого «після нас хоч потоп» (Рад. Укр., 9. IV, 1967, 4); — Вона, мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (Кучер, Трудна любов, 1960, 437).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 416.

Потоп, пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 380.

пото́п — за біблійною легендою — вселенська повінь, яку через гріхи людей наслав Бог, щоб затопити землю. Пальцем потопу не заста­вити (прислів’я).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 475.

потоп Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
the floodпотоп

потоп Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
potoppotoppotop

потоп Рід - іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, жіночий рід, неістота

потоп Словоформи слова

Називнийпотоппотопи
Родовийпотопупотопів
Давальнийпотопові, потопупотопам
Знахіднийпотоппотопи
Оруднийпотопомпотопами
Місцевийна/у потопіна/у потопах
Кличнийпотопепотопи

потоп Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
523

потоп в англійській розкладці - gjnjg

Цитати української літератури з використанням слова потоп

"Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем,"Антонич Богдан-Ігор Васильович - Пісня про незнищенність матерії

"Я сказав ум: "Як прийшов потоп i знiс усiх, так i ваш храм облуди буде знесено"Ячейкин Юрий - Слiдство веде прокуратор

"— О пущо з каменю, коли тебе змете новий потоп?"Антонич Богдан-Ігор Васильович - Сурми останнього дня

"Дивно, як же це трапилося, що вона нiчого не почула? Справжнiй потоп! Невже так тихо, безшумно прибула вода? I нiде нiкого"Бережной Василий - Естафета Життя

"Це господь зробив потоп, через те що люди стали дуже грішними"Білик Іван Іванович - Танго

"Хай пронесеться потоп широкий"Загул Дмитро Юрійович - З-за буйних річок…

"і лиш музика, мов потоп, усе поглине,"Антонич Богдан-Ігор Васильович - Концерт

"Може, яке нещастя, потоп, землетрус? Дзвінки не дають спам’ятатись"Коцюбинський Михайло Михайлович - На острові

"- Щури з ковчега тiкають! У трюмi - потоп! Ловiть щурiв, бо не врятусмось! "Ячейкин Юрий - Бiблiйнi пригоди на небi i на землi

"Дивно, як же це трапилося, що вона нічого не почула? Справжній потоп! Невже так тихо, безшумно прибула вода? І ніде нікого"Бережний Василь Павлович - Естафета життя