ПОСТУП

ПО́СТУП, у, ч.

1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (Стор., І, 1957, 334); Його обличчя, його постать, його поступ казали, що це чоловік силющий, рішучий (Мирний, III, 1954, 75); Тиха, беззвучна, легким поступом кішки, поволі пливла над Поліссям ніч (Коз., Зол. грамота, 1939, 80); // Крок. Певні і міцні були його [робітника] всі поступи, На нього глядючи [глядячи], йшов я німо, мов у сні (Фр., XIII, 1954, 130).

◊ На ко́жному (ко́жнім) по́ступі, діал. — те саме, що На ко́жному (ко́жнім) кро́ці (див. крок). На кожнім поступі життя змагалось зі смертю (Кобр., Вибр., 1954, 183).

2. чого, який, а також без додатка або означ., перен. Поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес. Вічний революцьонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер (Фр., X, 1954, 7); Добре в нас переложене [перекладене] слово прогрес словом поступ, котре тепер уживається всюди, але й слово прогрес теж не вийшло з ужитку (Сам., II, 1958, 372); — Невже ви не вірите в людство, в поступ, в культуру? (Смолич, І, 1958, 70); Комуністична партія і її Ленінський Центральний Комітет розробили програму дальшого поступу Радянського Союзу вперед по шляху до комунізму (Рад. Укр., 17.I 1959, 2); Соціальний поступ; // Успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед. Вони [молоді москвофіли] кажуть, що тепер у відносинах з народом будуть триматись народної, нашої мови (для них се вже поступ чималий) (Л. Укр., V, 1956, 49); Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Вільде, Троянди.., 1961, 6); Не можемо забувати, що досягнення прийшли не одразу, що шляхи до ясності не були прямими, що кожний поступ літературознавства спирався на попередній досвід (Рад. літ-во, 4, 1967, 76).

Роби́ти (зроби́ти) по́ступи, діал. — досягати вищого ступеню розвитку, певних успіхів і т. ін. Хороба зробила такі поступи, що прикликаний четвертого дня лікар міг тільки ствердити, що його наука не придається тут ні на що (Фр., VI, 1951, 167); — Зробили твої відносини до неї які поступи до певності? — спитав я його (Коб., III, 1956, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 383.

Поступ, пу, м.

1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72.

2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 373.