ПОСМІХАТИСЯ
Значення посміхатися це
ПОСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСМІХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Посмішкою виражати свої почуття або ставлення до кого-, чого-небудь (перев. з відтінком іронії, глузування, кепкування тощо). Пан сидів мовчки — і люди нічого. Ходили в поле, жали свій хліб і посміхались злорадо, коли панський економ з нічим повертався з сусідніх сіл (Коцюб., II, 1955, 62); Варвара Павлівна слухала свого співбесідника і скептично посміхалася (Собко, Справа.., 1959, 14); [Килина (злісно посміхнувшись):] Ти не знаєш, то, може, я що знаю (Л. Укр., III, 1952, 260); — Ну, вже й заводи! — посміхнувся Груздьов. — Заводи з дерев’яними насосами! — ..Насоси часів Івана Грозного… (Донч., II, 1956, 12); // Насміхатися, кепкувати. Дома не мають нічого проти моєї прогулянки з нашим постояльцем. Трохи посміхаються, що йому забаглося якраз мого товариства (Вільде, Сестри.., 1958, 306); Сам посміхається [Данило] з себе: для чого він забігає наперед? Мабуть, це звичка мужчин так бачити красу (Стельмах, II, 1962, 72).
2. Те саме, що усміха́тися 1. — Я роду козачого, — усе тоді йому розказав. Він слухав, .. посміхався, дивувався (Вовчок, VI, 1956, 253); Лелеки мостили на колесі гніздо. Партизани спостерігали їхню роботу і радісно посміхались (Збан., Крил. гонець, 1953, 40); Вона дивилася на нього секунду-дві, і губи її, висохлі на вітрі, потріскалися, тому їй було боляче посміхатися, але вона усміхалась (Тют., Вир, 1964, 473); Коли вперше дитя посміхнулося, це стало подією, сенсацією на весь полігон (Гончар, Тронка, 1963, 300); * Образно. Раптом сонце вдарило поверх хмари в гребінь гори, де миттю засяяла мокра трава, заблищали вікна будинків, посміхнулося голубе вимите небо (Ю. Янов., II, 1954, 90); // кому, до кого. Посмішкою виявляти свою приязнь або співчуття до кого-небудь. Гнат ще з порога посміхнувся Левкові, залюбувався його повільною постаттю (Стельмах, І, 1962, 531); // перев. док., кому, у сполуч. із сл. доля, щастя і т. ін., перен. Пощастити. А оце був поїхав [тато] на заробітки в Одесу, і там йому посміхнулася доля (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 19); // Складатися в усмішку, прибирати виразу усмішки (про губи, обличчя тощо). Суворий стояв посеред кімнати. Його висхле довге обличчя, що довшало від чотирикутної борідки, посміхалося (Досв., Вибр., 1959, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 347.
посміхатися Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
smile | улыбаться |
посміхатися Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
posmikhatysia | posmikhatysia | posmikhatysya |
посміхатися Рід - дієслово, недоконаний вид
посміхатися Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посміхаюся | посміхаємося |
2 особа | посміхаєшся | посміхаєтеся |
3 особа | посміхається | посміхаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посміхатимуся | посміхатимемося |
2 особа | посміхатимешся | посміхатиметеся |
3 особа | посміхатиметься | посміхатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посміхався | посміхалися |
Жіночий рід | посміхалася | |
Середній рід | посміхалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посміхаймося | |
2 особа | посміхайся | посміхайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | посміхаючись | |
Минулий час | посміхавшись |
посміхатися Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |
посміхатися в англійській розкладці - gjcvs[fnbcz
Цитати української літератури з використанням слова посміхатися
"Вона мовчки дивилася на нього й знов стала посміхатися"Загребельний Павло Архипович - Диво
"Я ж не можу не посміхатися"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля
"Так ми скорочували відстань, аж поки він не підійшов упритул і не почав дурнувато посміхатися"Бережний Василь Павлович - Ох, ці телепати…
"Треба скоритися, бо не здихає, треба улесливо посміхатися, підхвалювати і зрештою миритися з тим, що стара порхавка завжди забирає для духовного напутствія найкращу католичку."Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської
"— Дозволь мені, Маріє, посміхатися й постояти, — спокійно говорить."Самчук Улас Олексійович - Марія
"Що може посміхатися, може хоч на мить прихилитись думкою до чогось іншого"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"Сергій Макарів мав дивну звичку посміхатися в ус"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Хлопці вже насмілювалися посміхатися і схвально хитати головами"Ячейкін Юрій Дмитрович - Мої і чужі таємниці
"Хазяїн почина жартувати, посміхатися й одбирати пашпорти"Винниченко Володимир Кирилович - Хто ворог?
"Вона дивилася на нього секунду-дві, і губи її, висохлі на вітрі, потріскалися, тому їй було боляче посміхатися, але вона усміхалась"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир