ПОСКОЧИТИ
Значення поскочити це
ПОСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Підскочити. Як коза поскочила (Номис, 1864, № 7707); В тій хвилі панна відчинила дверці фаетона, вискочила з нього і проворно, мов білиця, поскочила до мостового поруччя (Фр., III, 1950, 162); Поскочила Орися до дверей, недовго шукала Гриви, зараз привела його перед панотця (П. Куліш, Вибр., 1969, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 334.
Поскочити, чу, чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. К. (ЗОЮР. II. 201).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 361.
поскочити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
poskocica | поскочити |
поскочити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
poskochyty | poskochyty | poskochyty |
поскочити Рід - дієслово, доконаний вид
поскочити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскочу | поскочимо |
2 особа | поскочиш | поскочите |
3 особа | поскочить | поскочать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поскочив | поскочили |
Жіночий рід | поскочила | |
Середній рід | поскочило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскочімо | |
2 особа | поскочи | поскочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поскочивши |
поскочити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |