ПОРАТИСЯ

ПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. коло чого, рідше біля чого, рідко з чим, також без додатка. Виконувати яку-небудь хатню роботу, займатися господарськими справами, працювати по хазяйству. У хаті і у кімнаті жінки порались, то діжу наставляли, то муку сіяли, то локшину кришили, то птицю патрали (Кв.-Осн., II, 1956, 90); Невсипуща з неї хазяйка була; цілісенький вона день було тупає порається коло господи (Вовчок, VI, 1956, 218); Наумиха поралась біля печі, готуючи вечерю (Коцюб., І, 1955, 107); Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в’яже… (Мирний, І, 1949, 240); Оддалік видніється пасіка. Коло вулика порається літній вусатий чоловік з сіткою на голові (Минко, Повна чаша, 1950, 44); // Порядкувати, робити лад, порядок де-небудь. Орися більше поралася в хаті: примазувала, чепурила, чистила, полоскала, понамальовувала на грубці півників (Тют., Вир, 1964, 263); // Працювати в полі, на городі, виконувати різні польові роботи і т. ін. Вона могла од рана до вечора поратись біля квіток, що розкішно кущились поміж камінням (Коцюб., II, 1955, 143); Збіжжя вже було пустилось із стрілки та й подекуди зачинало сипатися, коли Катруся ще з іншими поралася коло сапання (Кобр., Вибр., 1954, 142); Катерина Глущук поралась на городі. Вона вирвала достиглий біб і зв’язала в снопи (Чорн., Визволення, 1949, 119); // Лагодити машини, механізми і т. ін. Бенедьо тим часом з нанятими робітниками порався на подвір’ю коло машин (Фр., V, 1951, 383); Дорогу загороджував фургон-газик, що лежав боком серед шосе. Біля нього вже поралися шофери (Гончар, III, 1959, 182); Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Янов., II, 1958, 189).

2. коло кого — чого, рідше біля кого — чого, рідко з ким — чим, також без додатка. Доглядати когось, ходити коло кого-, чого-небудь. Стара Явдоха поралась коло слабої дочки, а сама ходила мов з хреста знята (Коцюб., І, 1955, 75); Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Мирний, І, 1949, 209); Ятрівка.. в жнива любила робити, ..а то тільки балачки між жінками провадить собі та з дитиною своєю порається (Григ., Вибр., 1959, 110).

3. Ритися, копирсатися в чому-небудь. На другий день у Карпів город ускочив Лаврінів рябий кабан і порався в картоплі (Н.-Лев., II, 1956, 372); Годину… другу швидко шукали, перекидали, порались чужі люди у його добрі… (Мирний, І, 1954, 320); Залишившись один у кімнаті, фотограф почав поратися у своєму чемодані (Трубл., Шхуна.., 1940, 48); // Щось робити; порядкувати де-небудь. Йому снилось, що в сінях пораються злодії, що вони вже ламають двері в кімнату, от уже й двері виставили, розтрощили скриню, витягають полотна та сорочки (Н.-Лев., III, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 248.

Поратися, раюся, єшся, гл.

1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Василь порається з деревом. Н. Вол. у.

2) Одѣваться. Шух. І. 135.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 342.