ПОПЛЮВАТИ
Значення поплювати це
ПОПЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Плюнути кілька разів; плювати якийсь час. [Старшина:] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф’ю!.. (Кроп., II, 1958, 396); Олег Іванович поплював на долоні, як роблять теслярі, перед тим як братись тесати (Голов., Тополя.., 1965, 68); Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець… І Федосія, вагарка, Поплює на олівець, Впише цифру… точно… строго… (С. Ол., Вибр., 1959, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 211.
Поплювати, плюю, єш, гл. Поплевать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 333.
поплювати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
spit | поплевать |
поплювати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
popliuvaty | popliuvaty | poplyuvaty |
поплювати Рід - дієслово, доконаний вид
поплювати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплюю | поплюємо |
2 особа | поплюєш | поплюєте |
3 особа | поплює | поплюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплював | поплювали |
Жіночий рід | поплювала | |
Середній рід | поплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплюймо | |
2 особа | поплюй | поплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поплювавши |
поплювати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |