ПООБШИВАТИ

ПООБШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Обшити чим-небудь багато чогось. У сорочках усі груди повишивала [Галя], квітками унизала; каптани пообшивала шнурками (Мирний, І, 1949, 360).

2. розм. Пошити все необхідне багатьом. [Ганна: ] Хату пошпарувала і вибілила, дітвору пообшивала і пообмивала!.. (Кроп., II, 1958, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 175.

Пообшивати, ваю, єш, гл. Обшить (во множествѣ). Стор. МПр. 169.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 318.