ПОМИЛКА

ПО́МИ́ЛКА, и, ж.

1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Л. Укр., III, 1952, 662); Лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Донч., VI, 1957, 48); // Неправильність, неточність у якому-небудь механізмі, пристрої, в якійсь схемі, карті і т. ін. Відшукуючи на картах помилку за помилкою, Кармазин за кожним разом доповідає про це комбатові з неприхованим обуренням (Гончар, III, 1959, 275).

2. Неправильність у вчинках, діях і т. ін. — Нам доводиться не раз бачити вас.. як члена земства, котрий перший указував то на наші помилки, то на наші ще нові нужди (Мирний, III, 1954, 284); Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! (Тют., Вир, 1964, 162); // Неправильна думка, хибне уявлення про когось, щось. [Василь:] І все те — одна мана, всі мої жадання, надії — гірка помилка (Мирний, V, 1955, 99); Павлу Сергійовичу здалося, що трапилась помилка, що цю людину він бачить уперше (Дмит., Розлука, 1957, 292); Історичний досвід показує, що помилки в оцінці суті епохи ведуть до практично-політичних помилок у керівництві революційним рухом трудящих (Ком. Укр., 10, 1960, 14).

Попада́ти в помилки́ — помилятися. Мені тільки здається, що д. Ганкевич де-не-де мимоволі несподівано сам попадає в ті самі помилки, які поборює у своїх противників (Л. Укр., VIII, 1965, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 118.

Помилка, ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 295.