ПОЛІЧИТИ
Значення полічити це
ПОЛІЧИ́ТИ1, лічу́, лі́чиш, док.
1. перех. і без додатка. Зробити підрахунок; порахувати. Невістка мотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півмоток з мотовила й сховала в свою скриню (Н.-Лев., II, 1956, 301); Клим спробував полічити, скільки їх, солдатів, у машині: вісім, дев’ять, десять… (Грим., Кавалер.., 1955, 31); Лишившись віч-на-віч з Лукією, баба Федора розв’язувала хусточку й просила дівчину допомогти полічити гроші (Донч., III, 1956, 92); Полічивши кількість річних кілець, можна визначити вік дерева (Наука.., 12, 1956, 20).
◊ Полічи́ти зу́би кому — б’ючи кого-небудь, повибивати йому зуби. — Чом ти йому зубів не полічив? — загомоніли кругом (Мирний, І, 1949, 188); Полічи́ти ре́бра — сильно побити. — Я тобі полічу ребра оцим мотовилом (Н.-Лев., II, 1956, 248); — Ми йому [агенту] сучому синові, зараз полічимо ребра, — підвелося вгору кілька важких кулаків (Стельмах, І, 1962, 200).
2. неперех. Назвати числа в послідовному порядку. Полічити до десяти.
3. перех., розм. Помилково визнати за іншого, за інше. Того, що прийшов оглядати квартиру, я чомусь полічила за пана електрика (Вільде, Сестри.., 1958, 295).
ПОЛІЧИ́ТИ2, лічу́, лі́чиш, док., перех., рідко. Те саме, що полікува́ти. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир (Сл. Гр.); Я їх [зуби] вже полічив — і тепер легше, хоч сьогодні не виходив з дому, бо трохи морозило (Коцюб., III, 1956, 418).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 85.
Полічити, чу́, чиш, гл.
1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243.
2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 285.
полічити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
count | посчитать |
полічити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
polichyty | polichyty | polichyty |
полічити Рід - дієслово, доконаний вид
полічити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полічу | полічимо |
2 особа | полічиш | полічите |
3 особа | полічить | полічать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полічив | полічили |
Жіночий рід | полічила | |
Середній рід | полічило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полічімо | |
2 особа | полічи | полічіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полічивши |
полічити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |
полічити в англійській розкладці - gjksxbnb
Цитати української літератури з використанням слова полічити
"Тепер уже можна було полічити всі його сотні"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"— У мене он яке тіло, та й то не можу привабити повелителя, а ти… Ребра всі полічити можна"Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"— Ми люди малограмотні або й зовсім неграмотні: куди нам полічити отаку силу!"Васильченко Степан Васильович - Мужицька арихметика
"Київський володар спробував полічити, скільки ж минуло відтоді літ, і не міг достеменно згадати сього"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"— Ось! Тут! Повно! Ще не встиг полічити! Женя швидко затупцяла ногами й закричала:"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"І тільки з темнотою, коли сила вогню зменшувалась, можна було полічити, скількох не стало сьогодні."Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя
"Заубуш вилаявся зло й коротко, гукнув своїх рицарів і повів Журила до палацу, де вже давно тривала весільна учта, десята чи п’ятнадцята після вінчання в Кельні — хто там міг полічити."Загребельний Павло Архипович - Євпраксія
"А ось ви, Ольго Василівно, полічити, мабуть, і не догадались?"Гончар Олесь Терентійович - На косі
"«Може, воно так і треба,— промовив роздумливо,— тепер тут щодня відбуваються побачення цілої сотні людей, а не тільки вас двох… Дивись, он світяться вікна, а за кожним… Давай спробуємо полічити вікна…»"Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол
"Спробував полічити отвори: один, два, три, чотири… Далі не видно було в жовтій імлі, може, їх там хто зна й скільки"Бережний Василь Павлович - Істина поруч