ПОЛУДА

ПОЛУ́ДА, и, ж.

1. Білувата пляма на рогівці ока, яка спричиняється до сліпоти; більмо. [Кнур:] Дочко моя! дитино моя! Краще б я осліп або мені полуда очі заслала, ніж приходиться мені бачить тебе у сьому чорному уборі (Мирний, V, 1955, 92); * У порівн. З-під широких нахмурених брів хижо вовчим поглядом визирали його сірі, як полуда, очі (Стор., І, 1957, 371); // перен. Те, що приховує, закриває що-небудь від очей, заважає правильно розцінювати щось. * У порівн. Здавалося, що прийде якась неждана година і одним помахом відкине, мов полуду, прожиті в чужому світі роки (Стельмах, І, 1962, 324).

◊ Зніма́ти (зня́ти, здира́ти, зде́рти і т. ін.) з оче́й полу́ду — допомагати кому-небудь добре розібратися в чомусь, правильно зрозуміти щось, раніше усвідомлене по-іншому. Театр знімає полуду з тих очей, що не бачать, відкриває вуха тим, що не чують, будить нові думки і почуття людини (Думки про театр, 1955, 80); [Норма:] Ви справжній чудодій, майоре. В одну мить ви зняли з моїх очей полуду, і я побачила, що мій принц — не принц (Галан, І, 1960, 437); Я сам в нечуваній напрузі З очей своїх полуду здер (Павл., Бистрина, 1959, 95); — Ходи ж до нас у Севастополь та подивися, що вони [фашисти] .. роблять своїми бомбами.. Скинь полуду з очей (Кучер, Голод, 1961, 85); [Мов, на́че і т. ін.] полу́да з оче́й спада́є (спа́ла, опа́ла і т. ін.) — про правильне розуміння чогось раніше усвідомленого по-іншому. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (Вас., Незібр. тв., 1941, 236); Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Таж се Лис! (Фр., IV, 1950, 96); Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Вільде, Пов. і опов., 1949, 32); Настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (Сос., І, 1957, 52); Полу́да на о́чі впа́ла кому — хтось почав погано бачити. — Ти вже й справді став старий та ще й недобачаєш; тобі на очі вже полуда впала, — обізвався дід Грицай (Н.-Лев., IV, 1956, 218).

2. Шар олова або олов’яно-свинцевого сплаву, який наносять на металеві вироби при лудінні. Лудінням називається процес покриття поверхні виробу тонким шаром олова або сплаву олова і свинцю, який захищає виріб від корозії. Метал, що наносять на поверхню виробу, називається полудою (Слюс. справа, 1957, 256); * Образно. Образ Франка повинен предстати перед читачем в усій величі й силі, без полуди і підфарбування, зі всіма притаманними його характерові рисами (Рад. літ-во, 8, 1966, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 100.

Полуда, ди, ж.

1) Глазурь.

2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. Мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Левиц. Пов. 172. См. Луда.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 288.