ПОКІРНИЙ
Значення покірний це
ПОКІ́РНИЙ, а, е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. А вже він такий був покірний та слухняний — що б йому жінка не звеліла, чи воно до ладу, чи ні, то так саме й зробить (Стор., І, 1957, 36); Покірне телятко дві матки ссе (Укр.. присл.., 1955, 237); // кому. Який виконує волю кого-небудь, слухається когось. — Я буду тобі покірна, поважатиму тебе (Кв.-Осн., II, 1956, 351); // чому. Який не може чинити опір чому-небудь, нездатний перебороти щось; підвладний. За селом над свіжою ямою стоїть, покірна долі, тиха й добра Федорченкова мати (Довж., І, 1958, 57); // Власт. слухняному, поступливому. Покірна вдача; // Який виражає покору. Стрічаюсь з її очима. Такі покірні, благаючі і невинні! (Коцюб., II, 1955, 420); // поет. Який легко піддається дії кого-, чого-небудь. Дай тоді швидше наклепані коси, Жниво покірне клади у покоси (Щог., Поезії, 1958, 220); // поет. Підвладний людині. Моя Батьківщина — удар молотка І руль тракториста невтомний, І скелі розбиті, й покірна ріка, Комбайни і домни (Рильський, І, 1956, 166); Закрутила турбіни в бурун нашій волі покірна вода (Сос., І, 1957, 491).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 25.
Покірний, а, е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Ном. № 3305. Покірнеє та дитятко та Мар’єчка. Мет. 175., Ум. Покірне́нький.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 271.
покірний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| submissive | покорный |
покірний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pokirnyi | pokirnyi | pokirnyy |
покірний Рід - прикметник
покірний Словоформи слова
| Називний | покірний | покірна | покірне | покірні |
| Родовий | покірного | покірної | покірного | покірних |
| Давальний | покірному | покірній | покірному | покірним |
| Знахідний | покірний, покірного | покірну | покірне | покірні, покірних |
| Орудний | покірним | покірною | покірним | покірними |
| Місцевий | на/у покірному, покірнім | на/у покірній | на/у покірному, покірнім | на/у покірних |
покірний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
покірний в англійській розкладці - gjrshybq
Цитати української літератури з використанням слова покірний
"Не відвела погляду, і він зрозумів: буде їй покірний"Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Явдоха нюхом відгадала, що Павло буде чоловік покірний і жити за ним буде легко, якщо прибрати його до рук"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Пригнічений сніг міцно припав до землі, гладенький, покірний"Коцюбинський Михайло Михайлович - Невідомий
"У, не підступайся! Куди там! От твій покірний слуга"Винниченко Володимир Кирилович - Божки
"Вона вся немовби світилася, погляд став лагідний і покірний."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"Матуся усміхалася до нього, схилялася над його личком, цілувала, пестила його, потішала й говорила, щоб він був покірний та слухняний, щоб перетерпів всі муки, не лютився, не одчаювався"Королів-Старий Василь Костянтинович - Літавиця
"«Цapeвичу ти мій красний! — дзвенить йому її пестливий покірний голос заодно в пам’яті"Кобилянська Ольга Юліанівна - В неділю рано зілля копала...
"А що покірний, слухняний, усім служив охоче, то й ніхто його не підозрівав."Чайковський Андрій Якович - За сестрою
"Супроти мене він не раз аж покірний, і мені здається, що та покора обгортає його мимовільно; каже, що таки поважає мене дуже глибоко, хоч споминав про мене майже легковажно (тоді, як відбулася «буча»)"Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна
"Ваш покірний, всевіддании слуга Георг»"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина