ПОЗІХАТИ

Значення позіхати це

ПОЗІХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (при бажанні спати, при втомі і т. ін.). — Стоїть [Копронідос] та позіхає ще й рота не затуляє долонею (Н.-Лев., III, 1956, 392); Позіхають [семінаристи], базікають про те, про се, а спати не йдуть (Вас., Вибр., 1950, 118); Каминецький сідає на колоду, обхопивши коліна. Позіхає раз по раз (Вільде, Сестри.., 1958, 282); // рідко. Те саме, що зітха́ти 1. Сидить козак на могилі, думає-гадає, А як гляне на Вкраїну — тяжко позіхає (Укр.. лір. пісні, 1958, 447); * Образно. Рано-вранці, ще й ранесенько, коли в селі позіхає ледащий туман, на лужок із полотном на плечі приходить господиня (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 153); * У порівн. Старшина майже не почуває болю. Йому тільки дедалі важче дихати, і він хапає повітря, ніби позіхає (Гончар, Новели, 1954,. 20).

◊ Позіха́ти в кула́к див. кула́к.

2. чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти глибочінь, провалля; зяяти (про отвір, печеру, рану і т. ін.). Дев’ятий грізний вал! У глибині якісь печери позіхали чорні (Л. Укр., І, 1951, 184); Іван ще спав, піч позіхала в кутку чорним отвором пащі, а під нею сумно бринів цвіркун (Коцюб., II, 1955, 337..); // чим. Обдавати чим-небудь. А наздогін за ним [повітрям] так само мчалася чорна потвора, нависала над землею і позіхала полум’ям… (Коцюб., І, 1955, 315).

3. на що, перен. Те саме, що зазіха́ти. Занедбали сини Рідну мовоньку, Не туди бо вони Гнуть головоньку, На пожитки густі Позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи (Граб., І, 1959, 112).

4. перен. Дути злегка або час від часу; повівати (про вітер). Утомилась завірюха, Де-де позіхає (Шевч., І, 1963, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 817.

Позіхати, ха́ю, єш, гл.

1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І.

2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 264.

позіхати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
yawnзевать

позіхати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
pozikhatypozikhatypozikhaty

позіхати Рід - дієслово, недоконаний вид

позіхати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапозіхаюпозіхаємо
2 особапозіхаєшпозіхаєте
3 особапозіхаєпозіхають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапозіхатимупозіхатимемо
2 особапозіхатимешпозіхатимете
3 особапозіхатимепозіхатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідпозіхавпозіхали
Жіночий рідпозіхала
Середній рідпозіхало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа позіхаймо
2 особапозіхайпозіхайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часпозіхаючи
Минулий часпозіхавши

позіхати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

позіхати в англійській розкладці - gjps[fnb

Цитати української літератури з використанням слова позіхати

"— Ви не помиляєтесь, — сказав ревізор, що вже почав позіхати від оповідання виноградаря"Хвильовий Микола - Ревізор

"Він і сьогодні через півгодини вже розпочав свою біганину до телефону, від чого став Позіхати не тільки Анемподист, але й сам Микола Миколайович"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Слово матері

"— Але ж і поспати приємно… — старий за звичкою розкрив рота, щоб позіхнути, та навіть і позіхати не хотілося!"Бережний Василь Павлович - Чудодійний екстракт

"На мій погляд, з цього місця читачеві вже не доведеться позіхати, а можливо, доведеться тільки несподівано погодитись, що самокритику тут доведено до кінця."Хвильовий Микола - Іван Іванович

"Стара Зінька силкувалась слухати, сидячи на полу, але перегодя, не втямивши нічого, стала позіхати та все хрестила рота"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Не той став

"— Але ж і поспати приємно… — Старий, згадавши про сон, розкрив рота, щоб позіхнути, та навіть і позіхати не хотілося!"Бережний Василь Павлович - «Сомнус моментаріум»

"Словом, доти, доки вона не піде війною на місто «явочним порядком» і не поверне його собі, доки не перестане хуторянити й позіхати, а не почне будувати"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський

"Пес почав позіхати, а ці позіхи незабаром перейшли в судомне підвивання й тоскне виття"Білик Іван Іванович - Цар, якого вигодувала собака

"Тіні від лоз, де стоїть бричка Глюзінського, скорочуються; Глюзінський починає позіхати й подивлятись на годинник"Винниченко Володимир Кирилович - Чекання