ПОГОВОРИТИ

Значення поговорити це

ПОГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док.

1. неперех. З’ясувати що-небудь у розмові з кимсь; переговорити. Коли б можна це зробити і Ви взяли б на себе труд поговорити в цій справі з дирекцією Спілки, я був би дуже вдячний Вам (Коцюб., III, 1956, 224); Окрилений дядьковим листом, Павло твердо вирішив, нарешті, рішуче поговорити з Людмилою (Головко, II, 1957, 474); // перен. Повестися з ким-небудь якимсь чином. — В Німеччині революція! Тепер ми з окупантами поговоримо інакше (Довж., І, 1958, 140).

2. перех. і неперех. Говорити якийсь час. Таткові заграла [Юзя] мазура.., з мамою поговорила по-французьки (Л. Укр., III, 1952, 659); Вуйко Дорко поговорив іще кілька хвиль то з ріднею, то зі знайомими і пішов із панною Манею (Мак., Вибр., 1954, 17); Вони з Тесленком поговорили ще трохи про бойову операцію, покурили, і Артем звівся на ноги (Головко, II, 1957, 539); Всі четверо відійшли набік, щось поговорили між собою (Тют., Вир, 1964, 346); Федора була.. мовчазна. Зате чоловік її любив поговорити (Перв., Дикий мед, 1963, 451).

◊ Поговори́ мені́ — уживається для вираження погрози. Пріська щось промурмотіла, але зараз урвала, бо мати загрозила: — Ну, ну, поговори мені! (Л. Укр., III, 1952, 667); — Поговори мені, то договоришся! (Стельмах, І, 1962, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 715.

Поговорити, рю́, риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре. Чуб. V. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 233.

поговорити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
to talkпоговорить

поговорити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
pohovorytypohovorytypohovoryty

поговорити Рід - дієслово, доконаний вид

поговорити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапоговорюпоговоримо
2 особапоговоришпоговорите
3 особапоговоритьпоговорять
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідпоговоривпоговорили
Жіночий рідпоговорила
Середній рідпоговорило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа поговорімо
2 особапоговорипоговоріть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часпоговоривши

поговорити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1055

поговорити в англійській розкладці - gjujdjhbnb

Цитати української літератури з використанням слова поговорити

"Виломитися хоч на годину з узвичаєного трибу життя, поговорити отак з дівчиною…"Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол

"І то вже був їхній день, там вони могли і поговорити, і послухати легіт хвиль."Бережний Василь Павлович - Молодший брат Сонця

"Треба б поговорити з молодшим братом, порадитись, як бути з калгою Крим-Гіреєм, який став: на бік беїв"Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)

"Ну, от бачиш, як ми з тобою сидимо? Я от з ним потрахалась, заспокоїлась, а посидіти мені саме з тобою хочеться, і поговорити, і просто дивитись на тебе"Покальчук Юрій Володимирович - Хлопці від Катеринки

"Поклав собі рішуче поговорити з нею."Бережний Василь Павлович - Хронотонна Ніагара

"Але я хотів би з тим вашим лікарем поговорити."Вінграновський Микола Степанович - Сіроманець

"Скоро забрали на допит аматора аеродромів, і тоді Андрій узнав низку цікавих речей, бо, як аматор аеродромів зник, всі, а особливо Охріменко, зітхнули з полегкістю — можна поговорити хоч трохи щиро"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський

"Але чому б двом ученим, альпiнiстам i археологам, яких доля звела пiд одним дахом у цих святих горах, не поговорити про такi речi? "Сушинский Богдан - Забутi письмена

"Тільки мені невдовзі довелося ще раз поговорити мовою марсіян."Ячейкін Юрій Дмитрович - Мої і чужі таємниці

"Хотів поговорити про Галю, але при цій хіба поговориш? Авжеж, божа це людина, божа, але чужа! Таки змовчав, ковтнувши слова, що на язик просились"Гуцало Євген Пилипович - Мертва зона