ПОБІЛІШАТИ
Значення побілішати це
ПОБІЛІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до білі́шати. Загорілі колись руки знов побілішали (Н.-Лев., І, 1956, 166); Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови (Мик., II, 1957, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 617.
Побілішати, шаю, єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 203.
побілішати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Poblete | побілішати |
побілішати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
pobilishaty | pobilishaty | pobilishaty |
побілішати Рід - дієслово, доконаний вид
побілішати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побілішаю | побілішаємо |
2 особа | побілішаєш | побілішаєте |
3 особа | побілішає | побілішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побілішав | побілішали |
Жіночий рід | побілішала | |
Середній рід | побілішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побілішаймо | |
2 особа | побілішай | побілішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | побілішавши |
побілішати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 5 | 5 |