ПЛИТА

ПЛИТА́, и́, ж.

1. Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін. Ясько мав собі.. функцію — розтирати фарби на кам’яних плитах (Фр., IV, 1950, 211); Стіл фрезерного верстата — це чавунна плита (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 142); // Такий шматок, оброблений для настилання тротуарів, площ, облицювання стін і т. ін. Чи не піти до міста? Ще здалеку радо стрічаю рожеві плити міської площі (Коцюб., II, 1955, 411); На березі Іст-рівера будинок, Мов обеліск з гранітних плит і скла (Дмит., Осінь.., 1959, 18); Облицювальна плита; // Надмогильний пам’ятник. Почувши, що його престарезний батько вже вмер.., Дашкович звелів зробить залізну плиту на його могилу (Н.-Лев., І, 1956, 631); Поховали його на високій горі,.. поклавши на могилі важку чавунну плиту з написом (Кучер, Трудна любов, 1960, 230); Могильна плита; Надгробна плита.

2. Вид кухонної печі, накритої чавунною дошкою або плахою з конфорками. Чоловік у білому попереднику й білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Янов., І, 1959, 362); В кухні топилася плита (Ю. Янов., II, 1954, 68).

Га́зова плита́ — нагрівальний прилад (перев. для приготування їжі) у вигляді невеликого металевого стола з двома або більше пальниками, в яких згоряє газ. В побут колгоспників увійшли електрика, радіо, телевізори, газові плити (Рад. Укр., 3.ІХ 1962, 3).

3. геол. Великі ділянки земної кори, утворені з найдавніших відкладів — метаморфічних сланців і магматичних порід. Значна частина площі всіх океанів (близько 40 процентів) складається з океанічних плит (Наука.., 9, 1959, 40); Волино-Подільська плита.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 584.

Плита, ти, ж. Плита. Міусск. окр. Гн. II. 121. Шух. І. 227. Долівка камінням виложена, плитами. Св. Л. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 196.