ПИСАНИЙ

ПИ́САНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до писа́ти. На ньому [столику] лежали звої нотного паперу.. і ще якісь дрібно писані порізнені листки (Л. Укр., III, 1952, 582); З коня зіскочив [козак] стрімголов І в Спаську вежу увійшов, Тримаючи в руці своїй Богданом писаний сувій (Бажан, Роки, 1957, 239); Почали виясняти вище писані провини, і всіх, хто там був, оповив правдивий гнів на такі несвітські вчинки (Гр., Без хліба, 1958, 20); Будинок у Плачинди просторий, міщанський, на п’ять покоїв.. Від божниці дві стіни красуються старосвітськими, писаними на кипарисі та білому залізі образами (Стельмах, І, 1962, 308); Катя провідниця, — У вагоні чисто, На столах — водиця. Писана барвисто Скатертина біла (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 67); // пи́сано, у знач. присудк. сл. Все буде так, як писано в книжках: Зірчастий сніг, легкий на вітах іній І голоси самотні у полях (Рильський, І, 1960, 258).

◊ Ви́лами [по воді́] пи́сано див. ви́ла; Зако́н не пи́саний кому, для кого — не можна або даремно, годі вимагати від кого-небудь дотримання загальноприйнятих норм поведінки Дурням закон не писаний! (Укр.. присл.., 1955, 256); Не про нас пи́сано — призначено для інших. — Аби ти не був такий темний, то міг би взнати дещо про владик земних.. — Сова про сову, а всяк про себе, — Ситник усміхався трохи погірдливо, — писано не про нас (Загреб., Диво, 1968, 540); На роду́ пи́сано — те саме, що На роду́ напи́сано (див. напи́саний). «Ану лиш гуртом заспіваймо, Геп об землю лихо-біду! Най буде, що буде, — не дбаймо… Так писано, знать, на роду!» (Граб., І, 1959, 306).

2. у знач. прикм. Написаний від руки; рукописний. Йому марилось: ось маленька світла кімнаточка,.. стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар, годинник, рукописи, аркуші писані, друковані, білі (Хотк., І, 1966, 43); Зважають, що треба поховати хоть найдорожчі писані речі… (Л. Укр., III, 1952, 728); // Який записано або надруковано; протилежне усний. — Ми забираємо хлопчика! — твердо промовив полковник. — Ось писаний дозвіл! (Донч., VI, 1957, 325); Устина вдає, що спить, а сама слухає мудре писане слово (Чорн., Визволення, 1949, 53); // Закріплений, складений на папері у формі документа. Користування.. приміщеннями оформляється писаним договором з керівником будинку (Цив. кодекс УРСР, 1950, 95); Як і всі антрепренери українських театрів, М. К. Садовський тримав трупу «на слово». Писаних умов з акторами тоді не складали (Минуле укр. театру, 1953, 168); // у знач. ім. пи́сане, ного, с. Написаний від руки текст із певним змістом. Писаного сокирою не вирубаєш (Укр.. присл.., 1955, 263).

3. у знач. прикм. Прикрашений різьбленням, малюнками або вишивкою. Щезав [хлопець] серед весільної юрби, щоб за хвилину явитися з писаною, плескатою фляшкою (Фр., VIII, 1952, 63); Промінь мигтить по писаному комині, по стелі, по вікнах і гасне на покутті (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 22); Дуже до лиця їй [княгині] був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і киптар писаний, сухозолоттю золочений (Гжицький, Опришки, 1962, 74); // З кольоровими смугами (про тканину). Хата в Паськів простора, прибрана.. Стіни в рушниках, постіль у пишних подушках, писаних ряднах (Горд., II, 1959, 10); На станції Розлуч юрмились, схожі на перелітних птахів, люди з писаними торбами за плечима (Чорн., Пісні.., 1958, 49).

4. у сполуч. із сл. вро́да, краса́, кра́сень, красу́ня і т. ін. Надзвичайно красивий, вродливий. Через цю писану вроду та оці русі коси і звів її блискучий офіцер-аристократ (Смолич, Мир.., 1958, 71); — Як настане ніч, з лісу на поляну вийде пастися кінь Добрян, писаної краси (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 6); Чоловік з якоюсь вертихвісткою любов крутить. Ну, коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (Кучер, Трудна любов, 1960, 334).

◊ Носи́тися (па́нькатися і т. ін.) як з пи́саною то́рбою — ставитися до кого-, чого-небудь ніби до цінного, важливого. [Оксана:] Та як за таким батьком і не голосить? Це вже все село знає, що він панькався з Єфремом, як з писаною торбою (Кроп., IV, 1960, 356).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 358.

Писаний, а, е.

1) Писанный.

2) = Мальований.

3) Изукрашенный рѣзьбой, орнаментами, узорами на деревѣ, металлѣ, кости и пр. Писані судини. Шух. І. 250, 251, 262. Писана мосяжна бляха. Шух. І. 122. Цівка того креса мосяжна писана. Шух. І. 230. Ложа (у рушниці) незвичайно гарно ткані. Шух. І. 231. Писані скрині. Гол. І. 13.

4) Расшитый, украшенный вышивкой. Писані рукава. Шух. І. 159.

5) О ткани: украшенный цвѣтными полосами. Писана рядовина. Вас. 168. См. Рядовина 1.

6) Писана трава. Раст. Phalaris arundinacea L, ленточная трава. Вх. Зн. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 152.