ПЕРЕМУЧИТИ
Значення перемучити це
ПЕРЕМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.
1. Змучити всіх або багатьох.
2. Дуже змучити; змучити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Чорт би перемучив твого батька! (Номис, 1864, № 3757); Улиці, базари Крились трупом, плили кров’ю. — Мало клятим кари! Ще раз треба перемучить, Щоб не повставали (Шевч., І, 1963, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 233.
Перемучити, чу, чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 128.
перемучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| permacity | перемучити |
перемучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| peremuchyty | peremuchyty | peremuchyty |
перемучити Рід - дієслово, доконаний вид
перемучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | перемучу | перемучимо |
| 2 особа | перемучиш | перемучите |
| 3 особа | перемучить | перемучать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | перемучив | перемучили |
| Жіночий рід | перемучила | |
| Середній рід | перемучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | перемучімо | |
| 2 особа | перемучи | перемучіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | перемучивши |
перемучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |