ПЕРЕВАЖУВАТИ

ПЕРЕВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Важити, зважувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Біля колгоспної комори на піддашші переважують хліб. Нагнибіда біля вагів (Головко, І, 1957, 326); Я повернувся до лабораторії і переважив відміряні Марією Іванівною речовини (Смолич, День.., 1950, 484).

2. також без додатка. Важити, кладучи на вагу більше, ніж треба. — Дивись, не переваж, — жартували хлопці. — Не вчи вченого їсти хліба печеного! — заявив авторитетно комірник (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 458); // Робити що-небудь важчим за щось протилежне. Він важко оступився і переважив свій край [плоту] настільки, що мало не зірвався у воду (Голов., Тополя.., 1965, 387); // Маючи більшу вагу, перетягати. Велика головка хлопчика переважувала тільце, як здорове яблуко на гілляці, та він все ж таки держався в діда на руках (Григ., Вибр., 1959, 54); Коли Ксеня йшла вулицею, обличчя її трохи гордовито дивилося вгору: здавалось, що коса переважує і тягне її гарну голову (Голов., Тополя.., 1965, 81); // перен. Діставати перевагу над ким-, чим-небудь; виявлятися вагомішим, значнішим. А вже як серед гурту заведеться в їх [багачів] сварка, тоді голота переважувати почне. Вони поти дужі, поки вкупі (Гр., II, 1963, 317); — А може, мамо, разом упремося на своєму і якось переважимо тата? — Ох, як важко переважувати його (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 22); Цікавість переважила всі міркування молодого хлопця (Н.-Лев., IV, 1956, 333); Добре пам’ятав він [підмайстер] Кузьменкові стусани і дрижав від самої думки про них, як у пропасниці. Але товариське чуття переважило (Тулуб, Людолови, І, 1957, 229).

◊ Перева́жувати (перева́жити) на свій бік — робити своїм прихильником, спільником у чому-небудь. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (Кучер, Трудна любов, 1960, 601); Перева́жувати (перева́жити) терези́ (ча́шу терезі́в) — віддавати чому-небудь перевагу, схилятися до чогось. — Я вже підводу договорила: за ворітьми жде! — Це, видно, остаточно переважило чашу комісарових терезів: віддав матері документи, віддав і хлопця (Гончар, II, 1959, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 133.

Переважувати, ся, жую, ся, єшся, гл. = Переважати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 110.