ПАВУТИНА

Значення павутина це

ПАВУТИ́НА, и, ж.

1. Легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки. Конала муха в павутині (Котл., І, 1952, 212); Заздрів я ліворуч грубку, а в куті над нею павутину (Март., Тв., 1954, 201); Ти йдеш узліссям. Як жива, Між віттям павутина проплива (Рильський, II, 1960, 147); * У порівн. А танки вже гуркочуть, і там і там вже видно, як один із них, перевалюючись, прасує окопи першої лінії, давить, підминає під себе, як павутину, дротяні загорожі (Гончар, II, 1959, 375); // чого, з чого, перен. Те, що своїм виглядом нагадує таку сітку або нитки. Стіни репалися, густа павутина тріщин плелася від стелі до підлоги (Руд., Остання шабля, 1959, 276); Після вечері брати почали поратися біля густої павутини з дротів, конденсаторів, котушок, змонтованих на металевому каркасі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 152).

2. чого і без додатка, перен. Те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти. Але що ж зроблю, коли я, як і всі ми, живу під павутиною (Л. Укр., V, 1956, 122); Ні спека, ні втома, ні павутина непу не розм’якшила наших м’язів (Еллан, II, 1958, 53).

$ Обпліта́ти (обплести́, опліта́ти, оплести́ і т. ін.) павути́ною — ставити кого-небудь в скрутне або безвихідне становище. [Василь:] Оплели мене, мов муху, павутиною! Коли я тепер відвернусь від Домахи, коли я зречуся мого єдиного сина, то нехай мене господь покара (Кроп., II, 1958, 179); Плести́ павути́ну; Мота́ти павути́ну; Заво́дити павути́ну — підступно, жорстоко, хитро примушувати підкорятися своєму впливові для визискування, експлуатації і т. ін. Майже всі вони були байськими боржниками, залежали від нього, а бай хитро плів навколо них свою павутину (Донч., І, 1956, 127); Куркуль павутину мотав, та сам від того сконав (Укр.. присл.., 1955, 352); Він.. знав кожного вдачу, душу й заводив свою.. павутину на цілу околицю (Н.-Лев., II, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 8.

Павутина, ни, ж. Паутина. Чуб. V. 819.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 85.

павути́на = павути́ння (зменше­не — павути́нка) — легка сітка із тонких волокон, утворена з клей­кої рідини, яку виділяють павуки; павутина — також окрема нитка такої сітки; часто символізує не­сталість, марність праці, що надто легко нищиться, а також неспин­ний плин часу, як у Святому Письмі: «Як павутина, будуть вва­жатися роки ваші»; символізує та­кож інтриганство (звідси переос­мислене плести́ павути́ну), бо на павутину, як відомо, ловляться жертви павука; кажуть: «Закон — павутина, в якій муха плутається, а чміль пролітає»; пор. ще слова Яго з драми «Отелло» В. Шекспіра: «Цієї тоненької павутинки мені вистачить, щоб спіймати тебе»; у піснях павутина як окрема нитка символізує ніжну дівчину: «Ой бі­лая павутина на тин повилася, Молодая дівчинонька в козака вдалася»; павутиння, що літає восени, символізує пізню жіночу лю­бов, прагнення щастя й ласки; звідси сприйняття пізнього тепла з легким павутинням у повітрі під назвою ба́бине лі́то (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 429.

павутина Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
webпаутина

павутина Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
pavutynapavutynapavutyna

павутина Рід - іменник, жіночий рід, неістота

павутина Словоформи слова

Називнийпавутинапавутини
Родовийпавутинипавутин
Давальнийпавутиніпавутинам
Знахіднийпавутинупавутини
Оруднийпавутиноюпавутинами
Місцевийна/у павутиніна/у павутинах
Кличнийпавутинопавутини

павутина Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

павутина в англійській розкладці - gfdenbyf

Цитати української літератури з використанням слова павутина

"Холод — собачий, скрізь по стінах павутина, на столах пилюка, мов улітку на шляху"Королів-Старий Василь Костянтинович - Злидні

"Він хвилю-другу звикав до сутінків, які липнули до його щік, мов припала курявою павутина"Білик Іван Іванович - Похорон богів

"Павутина мереживом висить на кущах."Давидов Анатолій Іванович - Рятували Конотоп

"Вже й обі вдовиці, старі, он ті, білі, сусіди Марійчині, дивуються не рад її лакомству до всього, та проте язиком своїм обмотає кожного, як павутина, і здобуває на свій бік."Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля

"У степу було тихо: Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина"Тютюнник Григір Михайлович - Климко

"На полини нудьгою падала біла павутина"Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху

"І тонкий, дрижачий сум, як павутина над пожовклою стернею, літав од них в повітрі й обвивався круг серця"Винниченко Володимир Кирилович - Раб краси

"Із дерев з тихим шелестом гвинтилося на землю жовте листя, падало старому на кожух, на голову, на руки, слалося перед ним м’якими жовто-червоними плахами; на вусах і бороді Йоньки плуталася павутина"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир

"Волосся літало по хаті, як павутина восени"Карпенко-Карий Іван - Сто тисяч

"Одного, висохлого, мов павутина, поцілив прямо в перенісся і той, непритомний, скрутився на місці."Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь