ОСТРАХ
Значення острах це
О́СТРАХ, у, ч.
1. Тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. В селі порідшало німців.. Тільки загін один для остраху людського лишили біля старости (Ле, Мої листи, 1945, 49); Дівчата врозтіч кидаються від коня, а коли минає перший острах, починають сміятися (Стельмах, І, 1962, 325); Напруженням мозкової волі він струсив із себе в’язкий острах і сміливо глянув Тучинському в очі (Досв., Вибр., 1959, 344).
З о́страхом — боязко, з почуттям страху. З острахом бідний орач позира на незорану ниву, На коненята свої, на мозолі на руках (Фр., XIII, 1954, 305); З острахом, недовір’ям і цікавістю дивилися бранці на хмаристий кряж (Тулуб, Людолови, І, 1957, 182); З о́страху — від страху, з переляку. Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (Коцюб., І, 1955, 82); Наво́дити (навести́, наганя́ти, нагна́ти і т. ін.) о́страх на кого — викликати у кого-небудь почуття страху, переляку. Ще в утробі матері вони вже панували, рухом брів привчались наводити острах на людей (Хотк., І, 1966, 64); Боялася молодь.. озброєних і нестримних гуляк, що, байдикуючи, ходять і вдень, і ввечері по слобідських вулицях, наганяючи острах на людей (Шиян, Баланда, 1957, 38); О́страх бере́ (взяв, обійма́є, обня́в і т. ін. ) кого — хтось починає відчувати страх. — Поки Сомко був Сомком, я ставав на його сміливо, а тепер мене якийсь острах бере… (П. Куліш, Вибр., 1969, 184); Михайлик так і занімів. Острах обняв його такий, що він і слова не міг вимовити (Гр., І, 1963, 346); [Xарько:] Сумно в хаті, неначе в ямі!..Острах обійняв мене, і я швидш з хати драла (Кроп., III, 1959, 235).
2. Тривожне хвилювання; неспокій. Фросина завжди здавалась йому красунею.. І свято, і острах підіймалися в його душі (Стельмах, І, 1962, 165); Те, що мати.. врочисто проказувала їх [молитви], породжувало неясний солодкий острах (Кач., II, 1958, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 788.
Острах, ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 72.
острах Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| fear | боязнь |
острах Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ostrakh | ostrakh | ostrakh |
острах Рід - іменник, чоловічий рід, неістота, тільки однина
острах Словоформи слова
| Називний | острах | |
| Родовий | остраху | |
| Давальний | острахові, остраху | |
| Знахідний | острах | |
| Орудний | острахом | |
| Місцевий | на/у остраху, острахові | |
| Кличний | остраху |
острах Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
острах в англійській розкладці - jcnhf[
Цитати української літератури з використанням слова острах
"Німець в окулярах не так посторонився, як одсахнувся від неї, і в його навдивовижу прозорих очах схлюпнувся й затремтів блакитний острах"Гуцало Євген Пилипович - Мертва зона
"В досвідченого вояка виникав острах і здивовання — хто й як це тут збирається спинити ворога?"Багряний Іван Павлович - Огненне коло
"Ягнича навіть острах взяв, аж моторошно стало"Гончар Олесь Терентійович - Берег любові
"— Дався, легкодухий, живим у неволю і задля нікчемного життя свого зрадив рідному краєві й загубив душу свою; так помри ж од наших рук у науку й на острах іншим легкодухим!"Кащенко Адріан Феофанович - На руїнах Січі
"Почувши кроки, пташина повернула голiвку до нас, вчаїлась, а в її крихiтному чорному оцi промайнув острах"Стельмах Михайло Панасович - Гуси-лебеді летять…
"Потім закрався острах"Багряний Іван Павлович - Тигролови
"Я тут поспитати боюся, дожидаю, тебе нема, – я прибігла під віконце, чи не дознаюся? думала, що вже труна й Охрести, – жаль мені, острах мені… Коли ж бачу – укупі!."Вовчок Марко - Павло Чорнокрил
"Жаль і дивне якесь хвилювання, і острах, незнані йому раніше, опали його"Гоголь Микола Васильович - Вій
"Десь у глибинi душi ворухнувся острах: а що, як передатчик раптом перестане працювати? "Бережной Василий - Iстина поруч
"Вдоволення завжди родить острах, боїмось так само великого щастя, як і великого нещастя, одного, щоб не згубити, а другого, щоб не знайти"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі