ОБРІКАТИ
Значення обрікати це
ОБРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. обрі́к, обрекла́, ло́; док., перех., заст.
1. Обіцяти. На заручинах.. обрікають молодятам подарунки (Сл. Гр.); Хай я сама сирій землі належу, — віддай мене тому, кому обрік (Л. Укр., І, 1951, 243).
2. рідко. Прирікати.
3. Обзивати. [Текля:] Я б її радніша струїти, бісову тінь, за те, що вона колись обрекла мене перед цілим парубоцтвом (Кроп., І, 1958, 399).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 568.
Обрікати, ка́ю, єш, сов. в. обректи́, речу, че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах… обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 25.
обрікати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| optati | обрікати |
обрікати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obrikaty | obrikaty | obrikaty |
обрікати Рід - дієслово, недоконаний вид
обрікати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обрікаю | обрікаємо |
| 2 особа | обрікаєш | обрікаєте |
| 3 особа | обрікає | обрікають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обрікатиму | обрікатимемо |
| 2 особа | обрікатимеш | обрікатимете |
| 3 особа | обрікатиме | обрікатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обрікав | обрікали |
| Жіночий рід | обрікала | |
| Середній рід | обрікало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обрікаймо | |
| 2 особа | обрікай | обрікайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обрікаючи | |
| Минулий час | обрікавши |
обрікати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |