ОБМИРАТИ
Значення обмирати це
ОБМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМЕ́РТИ, обімру́, обімре́ш, док.
1. Втрачати свідомість; непритомніти. Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він.. і плаче, і сам людей лає (Вовчок, І, 1955, 127).
2. розм. Ціпеніти, втрачати здатність рухатися від якого-небудь сильного або несподіваного відчуття, зворушення; завмирати. Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху (Мирний, І, 1954, 285); Він обмирав увесь, здригаючись на згадку про кошмарну смерть Мусія й Мацька (Козл., Ю. Крук, 1957, 424); Раптом подався [становий] постаттю вперед і пронизливо гострими очима вп’явся в стоголовий натовп. Усі так і обмерли (Головко, II, 1957, 342).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 539.
обмирати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
ammirati | обмирати |
обмирати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
obmyraty | obmyraty | obmyraty |
обмирати Рід - дієслово, недоконаний вид
обмирати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмираю | обмираємо |
2 особа | обмираєш | обмираєте |
3 особа | обмирає | обмирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмиратиму | обмиратимемо |
2 особа | обмиратимеш | обмиратимете |
3 особа | обмиратиме | обмиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обмирав | обмирали |
Жіночий рід | обмирала | |
Середній рід | обмирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмираймо | |
2 особа | обмирай | обмирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обмираючи | |
Минулий час | обмиравши |
обмирати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |
обмирати в англійській розкладці - j,vbhfnb
Цитати української літератури з використанням слова обмирати
"Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він руки й ноги її вицілує, і плаче, і сам людей лає: «А щоб вас! А бодай вас!."Вовчок Марко - Інститутка