ОБЛУПУВАТИСЯ

ОБЛУ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., ОБЛУПА́ТИСЯ, а́ється, док., діал.

1. Обпадати, відпадати частинками, шматками, втрачати повністю або частково верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.

2. тільки недок. Пас. до облу́пувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 531.

Облупуватися, пуюся, єшся, сов. в. облупатися, паюся, єшся, гл. Объ обмазкѣ: отставъ, отпадать, отпасть. Стіна облупалася.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 16.