НІЩО

НІЩО́, нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч.

1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб’єкта або об’єкта дії. Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч., І, 1963, 239); Побіг він [Осел] навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Гл., Вибр., 1951, 137); Пахом Хрисантович ні в чому дочкам не відмовляє (Гончар, Тронка, 1963, 84).

Нічи́м не же́ртвувати див. же́ртвувати; Ні́чим (нема́ й) о́ка запороши́ти див. запоро́шувати; Нічо́го не зостає́ться (не зоста́неться), як… див. зостава́тися; Нічо́го не зро́биш див. зроби́ти; Нічо́го не поро́биш — про неможливість зробити так, як хочеться. — Проїдем — не проїдем, а спробувати треба, нічого не поробиш, — торкнув коней Левко (Стельмах, І, 1962, 77); Нічо́го не ска́жеш див. сказа́ти; Нічо́го поді́бного див. поді́бний; Оберта́тися (оберну́тися) в ніщо́ див. оберта́тися.

2. у знач. ім. Те, що позбавлене будь-якого значення, не має ніякої ціни, ваги і т. ін. Ліквідаторство — ніщо в робітничому русі; сильне воно тільки в ліберальній інтелігенції (Ленін, 21, 1971, 418); Марка зігнали із ферми, і вже Павлюк тепер ніщо… (Горд., Дівчина.., 1954, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 431.

Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п’ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. Нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 568.