НИЩИТИ

НИ́ЩИТИ, щу, щиш, недок. і док., перех. Убиваючи, отруюючи, топчучи, ламаючи і т. ін., позбавляти життя, припиняти існування кого-, чого-небудь. А ведмедів, що зостались, Чоловік.. нищить (Л. Укр., IV, 1954, 159); — На протязі чотирьох років Сергій Соколов думав тільки про те, як нищити гітлерівців (Собко, Запорука.., 1952, 4); Мріяв [бригадир] придбати літака, який і поливатиме, і шкідників нищитиме, і опилення провадитиме (Ю. Янов., II, 1954, 136); Пливе по небокраю Зловісна хмара, гонить вітрів зграю, Що гнуть і нищать квіти запашні (Рильський, Зим. записи, 1964, 75); // Виснажувати, фізично ослаблювати (організм, тіло). Тут не було найменшого сумніву, що туберкульоз нищить організм (Круш., Буденний хліб.., 1960, 138); Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро (Кобр., Вибр., 1954, 40); // Руйнувати, палити, ламати і т. ін. Вони [Марко і Прокіп] довели людям, що не треба палити та руйнувати народне добро.. Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними чи за Хомою, який підбивав нищити все і все палити (Коцюб., II, 1955, 80); // Грабувати, розоряти. Мій краю прекрасний, роскошний [розкішний], багатий! Хто тебе не нищив? (Шевч., II, 1953, 395); // перен. Позбавляти когось чого-небудь. [Xвора:] В мені спалахнула ненависть До тих, що нищили мою любов (Л. Укр., І, 1951, 119); Привіт Усім, хто бореться з фашизмом І нищить ненависний гніт! (Укр.. думи.., 1955, 419).

◊ Ни́щити до ноги́ — не залишати в живих жодної людини. Туркам було чого поспішати. Пощади їм не було від козаків під час нападів — у цьому козаки не поступалися нападникам, нищили до ноги (Ле, Хмельницький, І, 1957, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 417.

Нищити, щу, щиш, гл. Разорять, уничтожать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 565.